Корпоративний блог КІНТО

Пошук

Архів записів

25 років без Моісея. Частина ІІ

28.09.2016 от marketing

В попередній частині йшлося про таке: зовнішні ознаки успішності країн; продуктивність суспільної довіри; кореляція понять «довіри» та «успішності»; податкова система як індикатор відносин довіри в суспільстві.

Вже декілька сторіч, а особливо починаючи від Адама Сміта, питання творення багатства  народів були у постійному фокусі всіх видатних економістів. За цей час створено достатньо теорій, в яких обґрунтовується залежність успішності чи неуспішності країни від географічного положення чи кліматичних умов. Або навпаки, від культурно-релігійних традицій чи освітнього рівня населення. Для даного тексту я використаю ідеї та термінологію всесвітньо-відомих вчених Д.Аджемоглу та Д.Робінсона, авторів бестселера «Чому нації занепадають» (рекомендую всім прочитати). Вони розробили теорію функціонування екстрактивних та інклюзивних економічних і політичних інститутів. На їх думку ключове значення для процвітання чи занепаду нації мають інститути, все інше – похідне.

Відповідно до їх теорії, політичні інститути первинні, вони визначають, хто володіє владою в суспільстві, та в яких цілях ця влада використовується. Якщо влада зосереджена вузьким колом та необмежена, то вона базується на так званих екстрактивних політичних і похідних від них економічних інститутах. Таким чином, функцією влади є отримування великих прибутків за рахунок решти суспільства.

Так звані інклюзивні політичні інститути передбачають плюралістичний спосіб розподілу політичної влади та певну централізацію, щоб гарантувати верховенство права та діяльність інклюзивних економічних інститутів. Саме вони підтримують права власності, створюють рівне ігрове поле, заохочують до інвестування в нові технології й знання.

Стійкий економічний розвиток можливий тільки при постійних творчих деструкціях, тобто постійних інноваційних змінах в економіці та  за відповідної дестабілізації існуючих владних сил в політиці. Для інклюзивних інститутів творча деструкція – це завжди політична турбулентність, яка вимагає відповідних інституційних змін через демократичні процеси. Але це єдина гарантія стійкого процвітання.

Натомість, для еліт, що утримують екстрактивні інститути, творча деструкція сприймається, в першу чергу, як можливість втратити владу. А це ризик залишитися без уже звичних надприбутків. Відповідно, вони всі свої накопичені економічні та політичні ресурси направляють на заходи, що унеможливлюють творчу деструкцію, інновації та, зрештою, розвиток. Суспільство під таким керівництвом прямує до деградації та політичної нестабільності.

Одним із яскравих прикладів «процвітання» екстрактивних інститутів є Російська Федерація. Вся її зовнішня агресивна політика є лише намаганнями правлячої верхівки утриматися будь за що при владі. Без змін у політичній парадигмі країна приречена на стагнацію та руйнацію. Питання стосується лише часу: як швидко відбуватимуться процеси.

Тепер щодо України. Тут є і погана, і добра «новина». Погана в тому, що Україна залишається типовим прикладом існування порочного кола політичних та економічних екстрактивних інститутів. Добра в тому, що ми вже 25 років робимо спроби перейти від екстрактивних до інклюзивних інститутів, і вся кривавість останніх трьох років тільки свідчить, про те, що ми як ніколи близькі до бажаного результату.

В наступній частині про таке: втрата історичного шансу України в 90-х; перемога екстрактивних інститутів над інклюзивними; тяжба Пінчук-Коломойський як ілюстрація до історії про те, з «чого зроблений олігарх».

Рубрики: Блоги | Коментарів немає » | Відправити поштою Відправити поштою

25 років без Моісея

27.09.2016 от marketing

За рік до кривавих подій на Майдані, в січні 2013 року я спробував з фінансово-філософських позицій поділитися на сторінках сайту думками про тенденції суспільно-політичної деградації та професійними рекомендаціями як нам розірвати зачароване коло “неуспішності”, до якого потрапила Україна.

Пройшло три драматичніших та емоційно забарвлених роки нашої сучасної історії. Настав час осмислити траєкторію руху країни: де ми є, куди та як швидко рухаємось, чи вдалось нам нарешті вистрибнути за межі зачарованого кола.

Сучасна історія дає багато прикладів успішних та неуспішних країн. Є вдосталь прикладів, коли країни з неуспішних перетворюються на успішні. Випадків, коли країни занепадають і навіть зникають з політичної карти світу, теж досить багато. Чим же можна охарактеризувати омріяну “успішність”?

Існує надзвичайна кількість підходів до оцінки успішності країн, але все ж таки найбільш зовні вражаючою ознакою є ступінь взаємної довіри суспільства.

Декілька сторіч розвитку капіталізму беззаперечно продемонстрували продуктивність чесних відносин, що будуються на взаємній довірі. Сучасне математичне бізнес-моделювання однозначно свідчить про більш високу вигідність чесної співпраці з партнерами на відміну від ошуканства. Останнє може інколи дати короткотривалий надприбуток, та потім неминуче призведе до гарантованого занепаду бізнесу в майбутньому.

Високий рівень взаємної довіри суттєво знижує рівень транзакційних витрат суспільства, скорочує інфраструктуру, котра має забезпечувати нагляд та контроль за чесністю контрагентів. Тобто, з одного боку, йде здешевлення державного апарату, а з іншого, спрощуються інноваційні процеси,  прискорюється поява та реалізація нових технологічних рішень.

Одним із найбільш переконливих прикладів суспільної ефективності довіри є системи оподаткування в успішних країнах. Кожна з цих країн має свої історично-культурні та національні особливості формування податкової системи. Але спільне для них є наступне.

Перше. Кожен платник податків повинен мати відчуття, а ще краще, переконання, що він разом з переважною більшістю співгромадян сумлінно сплачує податки. Тобто, таким чином він поліпшує загальні умови проживання в країні.

Друге. Платники податків мають бути певні, що бюджетні кошти акумулюються виключно в інтересах суспільства, а їх використання перебуває під професійним управлінням менеджерів від держави та територіальних громад. Що активний громадський контроль діє на пониження корупціогенності бюрократії.

Третє. Кожен громадянин має бути переконаним, що несплата податків – це злочин. Злочинця буде покарано за будь-яких умов, не зважаючи на статус та імунітети.

Треба розуміти, що ступінь взаємної довіри суспільства є все ж таки досить помітною прикметою успішності, але похідною від більш глибинних процесів та діяльності певних економічних та політичних інститутів. 

Далі буде

Рубрики: Блоги | Коментарів немає » | Відправити поштою Відправити поштою

Стрибок із зачарованого кола

28.01.2013 от Serhiy Oksanych

Класик літератури переконав нас у тому, що рукописи не горять. А якщо і трапиться така неприємність, то Диявол поверне втрачене. Україна втрачає можливості перетворитися на успішну та заможну державу. На яку потойбічну силу нам залишається сподіватися?

Сучасний світ знає багато прикладів успішних і неуспішних країн. Є і чимало прикладів, коли країни з неуспішних перетворюються на успішні. Трапляється, що країни деградують і навіть зникають з політичної карти світу. Чим же можна охарактеризувати омріяну “успішність”?

Ознак чимало, але найбільш інтегрованою є ступінь взаємної довіри в суспільстві. Декілька сторіч розвитку капіталізму наочно продемонстрували ефективність чесних та довірчих відносин.

У будь-якому сучасному підручнику з економіки можна знайти математичні моделі, котрі переконливо свідчать про більш високу вигідність чесної співпраці з партнерами, ніж ошуканство, яке може дати успішний короткотривалий результат, але призведе до гарантованого занепаду бізнесу в майбутньому.

Високий рівень взаємної довіри в суспільстві суттєво зменшує транзакційні витрати суспільства. Суспільство стає ефективнішим в контексті скорочення інфраструктури, котра має забезпечувати нагляд та контроль за чесністю контрагентів. А якщо врахувати той факт, що подібні перевірки ведуться почасти забороненими (оперативно-розшуковими) методами, то ймовірним є й автоматичне скорочення тінізації цієї діяльності.

Одним із найбільш яскравих прикладів прояву суспільної довіри є системи оподаткування в успішних країнах. Кожна з успішних країн має свої історично-культурні та національні особливості формування податкової системи. Але спільним для них є наступне.

Перше. Кожен громадянин повинен бути переконаним, що не він один, а переважна більшість членів суспільства, сплачуючи податки, поліпшують загальне благо.

Друге. Платник податку має бути певним, що кошти, акумульовані в бюджеті, використовуються виключно в інтересах суспільства, а їх використання перебуває під “мудрим” керівництвом професійних менеджерів від держави та громадським контролем.

Третє. Кожен громадянин переконаний, що ухиляння від сплати податків буде покарано, не зважаючи на персоналії та імунітети.

Отже ключовим моментом для ефективної податкової системи є довіра громадян одне до одного, громадян до держави та держави до громадян.

Якщо ж у цьому контексті перейти до українських реалій, то можна констатувати, що рівень існуючої суспільної довіри, за принципом маятника, переходить у власну протилежність: повну суспільну взаємну недовіру. Це різко скорочує ефективність економічних відносин та державного управління.

Ніякий найдосконаліший податковий кодекс без встановлення гідного рівня суспільної довіри не може створити стабільну податкову базу для соціального та економічного розвитку.

Результати 2012 року та макроекономічні прогнози на 2013 рік ще раз підтверджують загальноісторичний досвід: спирання лише на силові методи акумуляції бюджетних доходів довгострокових результатів дати не можуть.

Вкрай необхідними є заходи підвищення довіри до фіскальної діяльності держави і створення реальних стимулів для детінізації доходів корпорацій та громадян і відповідно сплати ними податків у повному обсязі.

Так, фондові аналітики досить позитивно відреагували на ініціативи податківців із запровадження державного контролю над трансфертним ціноутворенням. Але вже зараз можна передбачити, що ефект буде дуже короткостроковим, якщо одночасно не буде впроваджено адекватні стимулюючі заходи, спрямовані на розкриття реальних доходів найбільших фінансово-промислових груп.

Досвід сучасних успішних країн наглядно демонструє, що розвинений фондовий ринок є ключовим мотиватором прозорості діяльності корпорацій та реального декларування їх доходів.

Чому в сусідній Польщі це успішно діє, а в нашій країні цей механізм не запрацював?

Перш за все, слід звернутися до історії виникнення та формування українського фондового ринку, який був створений у результаті запуску масової (ваучерної) приватизації.

Саме в процесі масової приватизації формувалась інфраструктура фондового ринку та пішло наповнення його акціями приватизованих підприємств. Така особливість творення наклала певні “родимі плями” на специфіку його діяльності:

- обіг акцій на біржах не залежав від волі та бажання емітентів: вони навіть могли не знати, що їх акції знаходяться в біржовому обороті;

- відсутність на біржах інформації про реальний фінансовий стан підприємств та їх виробничі показники;

- постійне скорочення обсягу акцій у біржовому обороті через їх концентрацію у руках фінансово-промислових груп;

- практична відсутність на біржах емітентів, створених поза приватизацією.

Так, гірський потік з каламутною приватизаційною водою перетворився спочатку на стояче водоймище, яке поступово трансформувалося в гниле болото. Але при цьому за всіма “формальними ознаками” український ФР виглядає досить пристойно: обіг цінних паперів перевершує внутрішній валовий продукт, на ринку зареєстровано більше тисячі ліцензованих торговців цінними паперами, компаній з управління активами та зберігачів, майже десяток бірж.

Та давайте подивимось на український фондовий ринок більш прискіпливо. Реальний інвестиційний обіг ЦП обслуговує тільки одна біржа та декілька десятків ліцензованих учасників фондового ринку.

Кількість останніх неупинно зменшується як за рахунок відсутності структурних реформ в економіці, так і під тиском фіскальних органів, які під прапором боротьби зі схемами з ухиляння від податків трощать “без сумніву й докору” та поза законом залишки здорових ринкових компаній.

Звісно, їх легше знайти та легше “розкуркулювати”, якщо ще щось залишилось після чотирьох років кризової збиткової діяльності, ніж пустопорожні компанії-одноденки, які створюються виключно для оптимізації податків.

Так, дійсно, нищення болота напалмом виглядає досить ефектно, видовищно та навіть благородно. Інфіковані організми зникають миттєво, і не проблема, що разом з ними знищуються й осередки здорового життя.. Точніше, податківці вважають, що якщо це і проблема, то не їх, а тих здорових організацій, що знищуються.

Нажаль, фіскальні служби все більше уподібнюються до первісних людей-збирачів, які повністю з’їдали ресурсну базу та переміщалися далі на нові території, яких в той час було вдосталь. Але в нинішніх “збирачів” податків територія обмежена.

Цілком логічно, що життя змусить “збирачів” вдатися колись до наступної стадії розвитку, до “тваринництва”.

Коли платників податків люблять, поважають, оберігають та регулярно від них отримують шерсть та молоко. Ось тут ми знову повернемося до фондового ринку, який апріорі може стимулювати збір “шерсті та молока”, але цю функцію поки не виконує.

Як, на перший погляд, не дивно, на допомогу фіскалам, а відповідно і фондовому ринку має прийти реформа пенсійної системи, а саме запровадження накопичувальної державної пенсійної системи.

Для більшості громадян пенсійна реформа асоціюється з підвищенням пенсійного віку та параметрами пенсійних виплат з солідарної системи. Але це лише верхівка айсберга.

Ключова суть реформи полягає в переході до накопичувальної пенсійної системи. Саме завдяки вчасному її запровадженню Польща є однією з найбільш стабільних економік ЄС у кризовий період та демонструє творення тренду успішної країни.

Натомість Україна вже 5 років поспіль відтерміновує запуск повноцінної пенсійної реформи. Як результат – відсутність внутрішніх довгострокових інвестиційних та кредитних ресурсів відновлення та розвитку інфраструктури країни, деградація фондового ринку, демотивація як фізичних, так і корпоративних платників податків розкривати свої реальні доходи та вносити відповідні платежі до державного бюджету.

Я зовсім не збираюсь всіх переконувати, що успішність Польщі та деградація України пов’язані тільки з успішним проведенням та відсутністю пенсійної реформи. Але впровадження накопичувальної пенсійної системи стало для Польщі саме тою ланкою, вхопившись за яку країна змогли витягнути цілий ланцюг економічних та соціальних проблем.

Накопичувальні пенсійні кошти дали можливість створити стабільних інституціональних інвесторів для польського фондового ринку. Відповідно Варшавська фондова біржа стала найбільш привабливим майданчиком для інвесторів та емітентів у Центральній та Східній Європі.

У емітентів з’явилась економічна потреба бути більш прозорими та більш передбачуваними для інвесторів і відповідно більш капіталізованими, з більшими прибутками та більшими податками до бюджету.

Запрацювало чарівне коло: інвестиції – капіталізація – податки – витрати на інфраструктуру – більші інвестиції…

image

Запуск накопичувальної пенсійної системи дозволить в досить короткий період часу (2-3 роки) створити прорив в діяльності фондового ринку та корпоративного сектора економіки.

Кардинально зміниться корпоративна культура емітентів та їх транспарентність. На порядок збільшиться капіталізація фондового ринку та в рази обсяг ВВП, за рахунок детінізації економіки. Нарешті ми перестанемо бути найбіднішою країною Європи відповідно до міжнародної статистики.

На середню мету (5-8 років) внутрішні пенсійні накопичення дозволять зламати вкрай небезпечну тенденцію деградації економічної та соціальної інфраструктури.

“Пенсійні” інвестиції виступатимуть каталізатором особливо наглядних змін в комунальному секторі, які ми відчуємо у зростанні якості життя в першу чергу у великих мегаполісах.

І, нарешті, впровадження повномасштабної пенсійної реформи створює довгостроковий тренд відтворення взаємної довіри в суспільстві, тренд творення успішної країни, якого нам так не вистачає останні роки.

Без сумніву, в країні, де бізнес дешевше відібрати, ніж купити, де ніхто не може себе відчувати захищеним від свавілля чиновницького апарату та правоохоронних органів, не просто говорити про соціально-економічні проекти з горизонтом у декілька десятиріч. Але треба починати виводити країну зі ступору, і саме масштабні проекти, що охоплять інтереси всіх наших співгромадян, здатні нарешті зрушити з місця системні реформи.

Для запуску накопичувальної пенсійної системи не потрібні значні кошти. Потрібне комплексне розуміння масштабу задач, які вона дозволить вирішити на коротку, середню та довшу мету. І звичайно, політична воля до їхньої реалізації.

Рубрики: Блоги | 1 Комментар » | Відправити поштою Відправити поштою

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXIX про філософію розбитого корита.

03.06.2011 от Serhiy Oksanych

Заміський будинок професорки Яги.

            Кава-брейк. Учасники семінару фланірують терасою під акомпанемент струнного квартету цвіркунів, що сидять на блюді в центрі столу, і обговорюють почуте. Льоня Голубко, перетворений відьмаками на гномика, звертає увагу на літню жінку з коритом у руках.

         Льоня (до жінки з коритом).  Я так розумію, ми колеги по нещастю?       

         Жінка з коритом (сумно зітхає). Схоже на те. Так поробили, що чим би в житті не займалася, а все закінчується оцим розбитим коритом…

         Професорка Яга (перериває всіх дзвіночком). Шановні слухачі, запрошую вас до своїх місць.

         Гості розсаджуються, стає тихо, гасне світло, включається проектор, на екрані з’являється ілюстративний матеріал.

         Професорка Яга. Отже, шановні, ви зацікавилися інвестиційними фондами й вирішили проінвестувати в них гроші. Що ви робите перш за все? Збираєте інформацію про компанії з управління активами та публічні фонди під їхнім управлінням. Де взяти інформацію? Google та Yandex задовольнять ваші запити. 

         Один із гостей. Пані професорко, цих фондів так багато… (гості починають гомоніти).

         Професорка Яга. Тихо! Тихо! Я вже наперед знаю, що ви почнете запитувати, за яким принципом обирати собі ті чи інші фонди. Майте трохи терпіння! Класифікацію фондів зараз детально висвітлить мій аспірант.

         Аспірант (доки професорка розкурює люльку, жвавенько заступає її місце). Подивіться на екран. Корпоративні фонди! Корпоративний фонд є…   Яга з люлькою виходить із кімнати, сідає на ослінчику біля вікна. За нею тихенько виходить Жінка з коритом.

         Жінка з коритом. Пані Яго, маю до вас питання. Прошу, усього кілька хвилин.

         Професорка Яга. Хоч я і не Золота Рибка, але слухаю…

         Жінка з коритом. Мій статус зараз дещо принижений…але я збираюсь реабілітуватися. Знаєте, як важко – то ти майже володарка морська, а то з майна – одне корито! Докладаю зусиль, досягаю висот, а залишаюсь, в результаті, ні з чим! Наприклад, міняю КУА – і той же фінал…

         Професорка Яга. Нічого дивного. Циклічний характер криз багатьох інвесторів регулярно відправляє на дно…

         Жінка з коритом. Вибираю, як за підручником, найбільш успішні фонди за останні роки, і знову падіння ринку, знову суттєві втрати. В моїх невдачах знову винний недолугий менеджмент управляючих компаній.

         Професорка Яга (розлючено). Та почуйте мене нарешті! Кризи мають циклічний характер! Є золоте правило інвестування – все в результаті вертається до своїх середніх показників. Найкращі КУА в довгостроковій перспективі таки здатні піднятися вище за індекси. А тому не поспішайте закривати свій рахунок після того, як доходність падає нижче за уявний еталон… Інакше на вас може чекати подвійна помилка: ви вже пережили біль падіння, а тут ще й збираєтеся взагалі піти геть, позбавивши себе радісного тремтіння від неминучого відновлення позицій… Навіщо тягнути за собою своє роздовбане корито все життя? 

         Філя. Вибачте, випадково підслухав… Я б додав: якщо ваша КУА в минулому демонструвала яскраві результати, а потім стикнулася з труднощами… просто почекайте! Я давно живу і знаю, що практично в усіх видатних інвесторів були періоди спадів на тлі непересічних підйомів. І ті з клієнтів, які закривали свої рахунки в періоди таких спадів, на жаль, були наочними прикладами вартісних помилок. Інвестування – жорстка справа (летить з кімнати).

Жінка з коритом (неуважно слухає). Так-то воно так, але раптом всі мої невдачі трапляються через тих недолугих розпорядників моїми капіталами?  Чому я мушу для ефективного інвестування користуватися їхніми послугами? Це при тому, що сама маю дві вищі освіти, стажувалася в міжнародних університетах…

         Професорка Яга. Вища освіта не завжди дає вище розуміння… Ви відчуваєте в собі сили самотужки опрацьовувати щодня близько двадцяти п’яти солідних джерел інформації?…

         Жінка з коритом. Ну…

         Професорка Яга. Основні можу перерахувати. «Контракти», «Інвестгазета», «Бізнес», Дело.ua, Економические Известия, Finance.ua, Invesfunds.ua… це вітчизняні… але українські тренди неможливо аналізувати у відриві від світових тенденцій… тому додайте сюди колонки провідних аналітиків Financial Times, Wall Street Journal, The Economist І не забудьте обов’язково передплатити Bloomberg!…

         Жінка з коритом. Я вже трохи підзабула англійську…

         Професорка Яга (наче не чує). У вас це займе не так і багато – лише якихось годин п’ятнадцять на день…

         Жінка з коритом. П’ятнадцять годин???

         Професорка Яга. Не засмучуйтесь. П’ятнадцять годин почитаєте, пара годин на аналітичну діяльність, потім з годинку телефонні розмови, адже люди з реального бізнесу – це найкращі джерела інформації. А! Зовсім забула! Слід перечитувати електронну пошту. І відповідати на листи. Якщо не відповідати, незабаром вам перестануть писати. З листів подекуди багато чого цікавого можна виудити!!!

         Жінка з коритом. Та я ледь позбулася нав’язливої ідеї відповідати на всі листи – рік до психоаналітика ходила…

         Професорка Яга. Ні-ні! Ні в якому разі!!! Комунікація робить гроші!

         Жінка з коритом. Так що мені весь інтернетно-газетно-журнальний мотлох читати від палітурки до палітурки?

         Професорка Яга. Я б радила перечитувати лише тих економістів, які пишуть про майбутнє, прогнозистів. Ті, які лише посилаються на події минулого та будують екстраполяції на найближчі періоди, – таких багато. І Financial Times,  і Wall Street Journal подібним грішать. Треба ретельно вибирати фоліанти…

         Жінка з коритом. О Боже! А де ж час взяти на старого, дітей, відпочинок?

         Професорка Яга. А хто вам сказав, що інвестиційна діяльність не потребує витрат? Або витрачаєтеся на компанію з управління активами зі штатом фахівців-аналітиків-професіоналів, або приносите в жертву свій час… своє життя заради добробуту та процвітання (хитро посміхається в люльку).

         Яга виходить, залишаючи Жінку біля корита на самоті у роздумах.

        

                           (Продовження в наступному пості)

 

Рубрики: Блоги | Комментарiв (18) » | Відправити поштою Відправити поштою

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXVІII про те, що корисно послухати між брейками з кавою

28.04.2011 от Serhiy Oksanych

 Заміський будинок професорки Яги.

         Льоня Голубко, перетворений відьмаками на гномика, сидить біля Філі. Навколо повно поважних гостей, які прийшли на семінар Яги з питань оптимізації інвестицій. Перерва, всі п’ють каву, спілкуються.

            Льоня (до Філі). Вона збирається щось зі мною робити, чи я так і буду у вас під ногами вештатися?

            Філя. Ти ж чув: зробить, коли опануєш науку інвестування. А поки який сенс? Знову втрапиш у якусь халепу і зв’яжешся з шахраями. Таким, як ти, зарано мати мільйони.

            Льоня. Діти всіляких рокфеллерів мають мільйони від народження.

            Філя. В деяких відомих в світі університетах читається курс лекцій «Як зберегти та примножити успадкований капітал». Досить популярний курс, між іншим. Знання з економіки та фінансів не даються від народження разом з мільйонами…

            Льоня. Я сам заробив свій мільйон!

            Філя. Не скажу, що заробити мільйон може кожен дурень… але примножити та зберегти мільйон – набагато складніше…

         Яга енергійно дзвонить у маленький срібний дзвіночок. Гості займають свої місця, стає тихо.

            Яга. Тут мене питаннями засипали під час кави-брейку. Терпіння, панове, терпіння! В другій частині моєї лекції мова як раз і піде про інститути спільного інвестування, що створюються професійними учасниками фондового ринку – компаніями з управління активами, які скорочено називають КУА. Так ось, саме КУА створюють інвестиційні фонди та залучають до них гроші широкого кола інвесторів, які не мають намірів самотужки плавати повз небезпечні рифи фондових морів. Зараз мій помічник зробить для всіх нас невеличкий екскурс в історію цього питання.

            Студент-помічник (виводить слайд на екран і читає те, що на ньому написано, вголос).  Перший інвестиційний фонд у світі створили в 1822 року в Бельгії, пізніше, 1849-го фонди з’являються у Швейцарії, 1924-го в США. Проте, масової популярності вони набувають лише після Другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Наприклад, у США сьогодні налічується близько 10 тисяч інвестиційних фондів, а їхні загальні активи складають 7 трильйонів доларів. Більше половини американських громадян є вкладниками того або іншого фонду… В Україні розвиток індустрії спільного інвестування розпочався з моменту ухвалення у 2001 році Закону «Про інститути спільного інвестування.

            Яга. Дякую, досить. Тепер запитання. Чому склалася саме така міжнародна практика виходу масового інвестора на фондовий ринок? Адже КУА, по суті, є посередниками в цьому процесі, а посередники, як відомо, ніколи не роблять свою справу задарма. Тож, для чого платите більше? А для того, що управління здійснюють атестовані, кваліфіковані спеціалісти з багаторічним досвідом роботи у галузі інвестування. Саме тому інвестору не обов’язково отримувати спеціальну економічну освіту і мати необхідний час, аби спостерігати за світовими та локальними тенденціями на фондових ринках. Звісно, до вибору КУА потрібно підходити відповідально (коситься в бік Льоні-гномика), бо й на шахраїв недовго нарватися…

            Питання із залу. Чи існує якась система нагляду за діяльністю КУА?

            Яга. Існує, і жорстка. Тим не менш, первинний контроль кожен може зробити сам. Нормальна КУА ніколи не прагнутиме обдурити інвесторів. Її задача створити з ними справжні партнерські відносини, організовувати свою роботу з максимальним рівнем прозорості. Навіть у такої високотехнологічної системи, як банківська, ми не побачимо відповідного рівня звітності перед вкладниками. В сфері спільного інвестування все має бути  надпрозоро. Це не означає, що конфіденційну інформацію про ваші особисті прибутки стануть розклеювати на кожному стовпі. Це означає, що більшість дій в роботі КУА будуть зрозумілими для вас та передбачуваними. Адже КУА працює з вашими грошима! Не варто забувати й про контрольні функції державних установ. Відкриті фонди, наприклад, щоденно оприлюднюють інформацію про вартість своїх чистих активів та надають Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку офіційну звітність по вартості цінних паперів та складу портфеля фонду…

            Питання із залу. А на що конкретно треба звертати увагу, коли обираєш собі КУА?

            Яга. В час інформаційних технологій знайти дані про діяльність будь-якої КУА неважко. Важливо просіяти отриману інформацію та виділити суттєві аспекти. Які? Я б зосередила увагу на наступному: рейтинг надійності компанії; як довго вона працює в індустрії інвестування; розмір її власного капіталу та активів під управлінням; успішність її фондів за якомога довший період часу.   

         Льоня (як і належить гномику, пищить). Інвестиції завжди були і будуть підвладні ризикам! Співпраця з КУА убезпечує від них?

            Яга. Однозначно – ні. Таке вам пообіцяють тільки в недобросовісній КУА. Разом з тим, є різноманітні професійні підходи до оптимізації рівня ризиків через диверсифікацію портфеля фонду. Тобто… прошу слайд… через формування інвестиційного портфеля з широкого спектра цінних паперів таким чином, щоб зниження вартості одних цінних паперів компенсувалося зростанням вартості інших. КУА інвестує, як тут вже говорилося, в різні фінансові інструменти – акції, облігації, депозитні сертифікати, банківські метали. Так вона реалізує одну з добре відомих аксіом інвестування: яйця розкладаються по різних кошиках.

            Льоня. І багато цим КУА потрібно грошиків за їхні послуги?

            Яга. О, людська жадібність! До яких тільки наслідків не призводить вона (хитає головою і з жалем дивиться на Льоню-гномика). Інвестиційні фонди можна порівняти з оптовими покупцями, які купують товари та послуги за більш низькими цінами. Зниження операційних витрат позитивно впливає на загальний інвестиційний результат фонду, а отже, і на кінцевий результат кожного інвестора. До того ж, у межах фонду при спільному інвестуванні доходи інвестора не оподатковуються до моменту отримання виплат. У самому ж фонді проміжні доходи реінвестуються без сплати податків, оскільки фонд податок на прибуток не сплачує. Увесь отриманий за рахунок грошей інвесторів прибуток є прибутком інвесторів, за виключенням витрат на управління. Інша справа – при самостійному інвестуванні. Тут кожна операція з продажу акцій чи облігацій, з отримання  дивідендів або процентів підлягає оподаткуванню… Ну що – кава-брейк!

            Вигук із залу. Пані Яго! Пані Яго! Давайте пропустимо цю каву! Розкажіть краще, як обирати фонд!

            Яга. Я стомилася, і люлька моя погасла. Приходив тут якось до мене один горе-інвестор… знаєте його… актор Бенціон Миска. Те ж саме питав. Я йому довго товкла… А він усе з точністю до навпаки зробив… Добре, пройдемося ще ретельніше по пунктах… Обираючи фонд, слід враховувати низку параметрів: перший – сума інвестування, тобто ваші умовно вільні кошти («умовно» і «вільні» в тому сенсі, що ви самі їх звільнили з тенетів галопуючого споживання); друге – інвестиційний горизонт – тобто час, на який ви згодні віддати свої гроші працювати…

            Філя (не втримавшись). Необхідно врахувати співвідношення прийнятного ризику до очікуваної доходності!!!

            Яга. Тсс! А вас я попрошу залишитися! Ще рано відкривати ворота до саду, де ростуть Дерева Бажань.

         До кімнати заносять киплячий грог і канапки з мухоморами. Гості розбирають страви, розходяться по будинку, обговорюють почуте.

 

         (Продовження в наступному пості)

 

Рубрики: Блоги | Комментарiв (4) » | Відправити поштою Відправити поштою

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXVІI про те, як важко бути маленьким

01.04.2011 от Serhiy Oksanych

Офіс фінансової компанії.

Льоня мне в руках рекламний буклетик, проходить в кабінет менеджера з продажів.

Льоня. Доброго дня…ось тут в метро роздавали реклямку

Менеджер. Вічні цінності не рекламуються. Про них лише слід інколи нагадувати.

Льоня. Ви тут рекламуєте…себто нагадуєте, що берете кошти під управління і обіцяєте фіксований прибуток на рівні сорока відсотків (помічає на лацкані піджака менеджера масивну бляху у вигляді пентаграми). Це правда?

Менеджер (радо посміхаючись). Авжеж, авжеж! Мінімум сорок відсотків! Усе прораховано нашими аналітиками. Вкладаєте в наш фонд сьогодні – через рік отримуєте. Жоден банк не здатен на такі щедроти.

Льоня (згадуючи науку Філі). Але ви, як інвестиційна компанія, не маєте права обіцяти ніякі фіксовані відсотки! Це ж заборонено…

Менеджер. Комусь, може, і заборонено. А за нами такі люди стоять, що нам можна.

Льоня (розглядає дипломи, розвішені на стінах). А ліцензія на здійснення інвестиційної діяльності у вас є?

Менеджер. Ти що – з Держфінпослуг? Якщо щось не подобається – ми тебе не кликали. Прийшов нам економічну теорію читати?! Так іще ліцензію хочеш! Ходить тут усяка дрібнота та вчить (змінюється в обличчі).

Раптово у Льоні паморочиться в голові, і він стає крихітним, як гномік. Льоня в паніці вивертається з-під підборів відьмака-менеджера і з криком «Фі-і-і-ля!!!» біжить додому.

Квартира Льоні Голубка.

Льоня сидить у вигляді гноміка, поруч замислений Філя.

Льоня. Може, не треба було так відверто демонструвати свою обізнаність в інвестиційній проблематиці?..

Філя. Якби ти справді був обізнаним, то на таку рекламу навіть вухом не повів би. Це ж шахрайство чистої води! Не треба було лізти у відьмацький офіс. Відьмаки зрозуміли, що ти їх розкрив і зможеш знову зірвати плани по залученню клієнтів, яких потім кинуть. Ех… боюсь, я не зможу тебе розчаклувати.

Льоня (розпачливо). А хто зможе?

Філя. Думаю, слід звернутися до професорки Яги. Тим більше, вона давно запрошувала тебе на свій семінар про інститути спільного інвестування.

Льоня. Мені зараз не до інвестицій… Телефонуй Язі!

Заміський будинок на курячих ніжках.

Яга виходить в сукні від Gucci і люлькою в зубах. Всередині її будинку на диванах сидять ошатні гості. Один із студентів Яги готує РРТ-презентацію, налаштовує проектор.

Яга. Постраждалого з собою взяв?

Філя (вказує на Льоню, який сидить на плечі). Зі мною.

Яга (проходячи до гостей). Справа складна. Чаклунство сильне. Щоб розчаклуватися, він має пройти всі премудрості інвестиційної науки. Сьогодні почнемо з теоретичної частини, потім я влаштую йому практичні випробовування на Дереві Бажань… (Льоня закриває маленькими ручками очі і плаче).

Льоня. Ну за що вони так познущалася наді мною?

Яга. Відьмацьке коло звужується. Ці злидні сподіваються, що ти приповзеш до них і проситимеш повернути тебе в нормальний вигляд. За це вони вимагатимуть «проінвестувати» твій мільйон. Ми мусимо переграти їх. Я навчу тебе інвестиційної науки, ти нарешті інвестуєш свій мільйон, і чари розвіються. Після цього ти станеш для відьмаків нецікавим, а твій мільйон – недосяжним. Докладу максимум зусиль! У мене з Великим Магістром та його кодлом свої рахунки. Це вони перетворили мене на Бабу Ягу. А знаєте, якою красунею я була!?..

Філя саджає на диван Льоню-гноміка. Той уважно роздивляється малюнки, що виникають на екрані. Яга входить в образ лектора-віщуна.

Яга. Отже, шановні, що таке гра на фондовому ринку – забаганка чи необхідність? Наше життя побудоване так, що чим більше ми маємо, тим більшого хочемо. А тому нам весь час чогось не вистачає. Для того, щоб кожного разу придбавати те, що нам не вистачає, необхідно заощаджувати і примножувати. Дивіться на малюнок.

333Наші бажання: автомобіль, квартира, оплата навчання дитини, безбідна старість. Де взяти? На фондовому ринку? Але фондовий ринок – не поле чудес з країни дурнів. Це місце, де дурням не місце. Фондовий ринок розкриває можливості тільки розумним (затягується димом із люльки). Вік людини можна розділити на три періоди. Протягом першого ми вчимося та залежимо, переважною мірою, від батьків. Тоді грошей ми не заробляємо. Другий період – активний. На нього припадає працездатний вік і більшість наших накопичень. Протягом третього періоду ми знову не можемо працювати на повну, а тому проїдаємо накопичення, зроблені протягом періоду другого. Тобто в першому ми ще не можемо, а в третьому – вже не можемо. А тому другий період слід використовувати максимально.

Один із присутніх. Пані Яго, а ви дасте сьогодні рекомендації щодо банківських накопичень? Банки-установи? Чи банки-ємності?

Яга. Майте терпіння. І те, й інше – банки та склянки – є досить традиційними для наших людей. Але я вважаю, хоч і не зовсім байдуже, що ви оберете: склянку чи банк. Інфляція в Україні має сумну динаміку. Вона щоденно поїдає пасивні заощадження громадян. Дивіться на наступний слайд.

123 Яга. Для того, щоб зупинити знецінення коштів, деякі громадяни конвертують свої заощадження у долари, сподіваючись на їх стабільність. Проте і долар підвладний інфляції та курсовим коливанням. Тому я пропоную інший спосіб заощадження та примноження капіталів: інвестування в цінні папери. До цієї мети є два шляхи – самостійне інвестування та спільне інвестування. При самостійному інвестуванні коштів у цінні папери необхідно володіти значним обсягом інформації та вміти аналізувати макроекономічні дані, фінансові показники компаній-емітентів, проводити технічний аналіз тощо. Більшість людей не мають на це достатньо часу, технічних можливостей і професійних знань. Не забуваймо, що інвестування на фондовому ринку є вкрай ризикованим!.. Але щоб зробити процес доступнішим і дешевшим, компанії з управління активами пропонують громадянам вкладати гроші в інвестиційні фонди, активами яких вони управляють. Спільне інвестування у фонди – це перевірений світовою практикою спосіб для дрібних інвесторів отримати ті ж переваги, які мають великі інституціональні інвестори – банки, страхові компанії, пенсійні фонди… Про особливості спільного інвестування я розповім після невеличкого кави-брейку.

Студент гасить проектор. Гості гомонять і йдуть до столічка з кавою.

(Продовження в наступному пості)

Рубрики: Блоги | 1 Комментар » | Відправити поштою Відправити поштою

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXVІ про те, що на одному крилі літати важко навіть в світі інвестицій

03.03.2011 от Serhiy Oksanych

Квартира Льоні Голубка.

         Льоня сидить біля ноутбуку і намагається підключитися до Інтернету, щоб протестувати демонстраційну версію програмного продукту для Інтернет-трейдингу. В нього нічого не виходить. Філя дивиться новини по Діловому каналу.

            Диктор. Найстаріша фондова компанія в Україні запровадила інновацію. Відтепер всі інтернет-трейдери можуть збиратися в сквері поблизу Золотих воріт і підключатися до безкоштовного швидкісного Wi-Fi. Так, в історичному центрі Києва з’явився своєрідний біржовий майданчик під відкритим небом, біля фонтану, на лавочках…

            Льоня. Ось куди мені треба! До трейдерів – проконсультуватись…

 

            Лавочка біля пам’ятника Ярославу Мудрому.

         Льоня швидко ловить Wi-Fi. Один із трейдерів допомагає йому завантажити софт. Філя сидить поруч з Льонею і незадоволено їжачиться на дітлахів, які намагаються його погладити.

            Філя. Така невихована дрібнота…

         Поруч сідає чоловік з дуже сумним і знайомим обличчям.

            Льоня. Пане Бенціоне! Радий бачити!

            Бенціон Миска. Вітаю… (гірко зітхає).

            Льоня. Досі з захопленням згадую вашу сміливу промову на прес-конференції, коли ви розвінчали підступні плани відьмаків щодо фінансової афери.

            Бенціон Миска. А мені здається, що це не зі мною було. Стільки води втекло… Я так захопився інвестиційною темою, що таки став інвестором одного з фондів…

            Льоня. А я навіть бачив Вас у рекламі! Це ж Ви у кадрі ручкалися з генеральним директором компанії з управління активами, говорили, що вклали до фонду весь гонорар за свій черговий фільм?

            Бенціон Миска (дістає з кишені фляжку, робить ковток віскі). Все чиста правда. І ручкався, і гонорар вклав, і на презентацію фонду приходив у якості почесного гостя та інвестора… Думав, що двічі в один окоп снаряд не влітає. А виявилося…

            Льоня. Знову потрапили до відьмаків?

            Бенціон Миска. Чаклунства, начебто, не було ніякого. А от шахрайства вистачило, навіть через край…

            Льоня. А ну розкажіть!

            Бенціон Миска. Занапастив мене генеральний директор – друг мій так званий –  КУА «Булшіт Менеджмент». Саме до їхнього фонду я вклав свої гроші. І наговорили ж мені там з три короби – і про прозорість, і про відкритість, і про диверсифікацію, і про пільгове оподаткування…

         Льоня. Так хіба це погано – все те, про що Ви згадали?

         Бенціон Миска. Та ні! Я намагався розібратися в питанні і зрозумів, що навіть у такої високоорганізованої системи, як банківська, немає такого рівня звітності перед вкладниками, як в спільному інвестуванні. Ті ж відкриті фонди щоденно оприлюднюють інформацію по вартості чистих активів та надають Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідну звітність. З’являється відчуття, що будь-який інвестор може без перешкод зрозуміти стратегію фонду на ринку, його позицію по ризиках та доходності.

         Льоня. А що, ризики участі в інвестиційному фонді високі?

         Сусід на лавочці. Пробачте, і не хотів, а підслухав. Я інтернет-трейдер, як і багато хто в цьому сквері, і знаю, що інвестицій без ризиків не буває. Але спільне інвестування тим і цікаве, що в ньому можна зменшувати ризики шляхом диверсифікації портфеля фонду.

         Льоня. Поясніть, будь ласка.

         Сусід на лавочці. Інвестиційний портфель формується з широкого спектра цінних паперів таким чином, щоб зниження вартості одних цінних паперів компенсувалося зростанням вартості інших. Для цього купуються різні фінансові інструменти – акції, облігації, депозитні сертифікати, банківські метали. Так реалізується одна з аксіом інвестування – яйця розкладаються по різних кошиках…

         Бенціон Миска. Так, так. Усе це я чув від керівника компанії. До речі, він створив другу компанію з аналогічною назвою ТОВ «Булшіт». Той же офіс, той же власник. Розібратися в їхніх взаємовідносинах було практично неможливо…

         Сусід на лавочці. Перепрошую, я не помилився, мова ж про «Булшіт»? Я чув, що за рахунок фондів КУА її генеральний директор кредитував своє ТОВ під смішні проценти, що не розголошувалися. Потім швиденько повернув активи, які ТОВ «Булшіт» заборгувало КУА «Булшіт Менеджмент». Тільки це були вже не гроші, а акції якоїсь фірми, що насправді давно збанкрутіла. Таким чином цей спритний хлопець переводив гроші фондів на свої структури, а на їхнє місце заводив сміттєві акції

            Філя. А я чув, що цей шахрай поклав 70% активів одного з фондів до якогось невідомого банку. Банк під час кризи розчинився як кава. Разом з грошима інвесторів, здається…

            Бенціон Миска (розчулено ковтає з фляжечки). Так, і саме це в них називалося «диверсифікація»!!!.. А я цей фонд рекламував, агітував за нього…

            Льоня. А що – не можна було вчасно вискочити з цього фонду?

            Сусід на лавочці. Знав я одного інвестора, що зв’язався з цими шахраями. Як тільки вкладники відчули запах горілого, вони кинулися за своїми грошима. А в КУА не ликом шиті – там індивідуальна активна «робота» кипить. Декому, щоправда, вдалося забрати свої вклади, бо ж пообіцяли вивезти генерального директора в багажнику в ліс до Биковні, а ностальгії за 90-ми в боса не виявилося… Решта опинилися в лохотроні – гроші практично були вже спалені, а інвесторам обіцяли, що справи ось-ось підуть вгору і показували криві графіків з позитивною динамікою. Аби тільки ті інвестори «сиділи» у фонді якомога довше.

            Льоня. Щоб шахраї і далі могли користуватися грошима!

            Бенціон Миска. Багато хто зневірився. Самі знаєте: інформація про стрімке падіння активів фонду поширювалася, як сніговий ком, паралізувала ідеї, здоровий глузд. Ось вам приклад: збори акціонерів призначають на жіноче свято – восьме березня. Хитрі такі, правда? Майже ніхто і не прийшов. А я був! Заходжу в якийсь клуб – ледь знайшов його адресу: дах тече, криси між стільцями – шурх-шурх… А менеджери кричать –  звільніть приміщення – кворуму немає… Прихожу наступного дня до генерального, дивлюсь йому в очі, кажу: я ж став обличчям твоєї компанії! Я ж за рекламу твоїх фондів копійки не взяв, а інвестував, інвестував, інвестував… Поверни гроші!

            Льоня. А він?

            Бенціон Миска. А він мене по плечу плескає, посміхається і каже – ти завтра приходь, завтра… А завтра мене не пустили на поріг офісу. Мене!..  

            Льоня. От відьмак!

            Філя (їжачиться на чергового бажаючого його торкнутися). Законодавцем розроблена досить ефективна система стримувань і противаг, яка повинна зупиняти таких негідників. Але, на жаль, кримінальні елементи також постійно вдосконалюють свої схеми. І лише справжня прозорість діяльності та бездоганна репутація КУА можуть захистити від шахрайства…

         Бенціон Миска ще раз ковтає з фляжки і, не слухаючи Філю, йде собі геть.

            Льоня. Пішов…

            Філя. …вживатися в черговий образ…

            Льоня (занурюючись в біржові котирування). Великий, великий митець!

         Філя. Одного мистецтва мало. Інвестування – ще й наука.  Наука і мистецтво – два в одному. А на одному крилі літати важко навіть в світі інвестицій…

 

         (Продовження в наступному пості)

Рубрики: Блоги | Комментарiв (8) » | Відправити поштою Відправити поштою

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXV про хробаків і пророків

02.02.2011 от Serhiy Oksanych

(Казка для дорослих. Продовження).

 

Квартира Льоні Голубка.

Філя і Льоня читають з комп’ютера останні новини на бізнесових Інтернет-сайтах. Раптом Філя замовкає на півслові і напружується.

Філя. Тссс! За нами слідкують! (виконує пас крилом і уважно вдивляється в монітор).

Несподівано прямо з монітора на клавіатуру вистрибує щось, схоже на черв’яка. Льоня нецензурно вигукує, Філя клює прибульця.

Черв’як. Не їжте, не їжте мене!

Філя. Ти хто?

Черв’як. Яблучна плодожерка у тілі черв’яка. Спершу мене зачарували, потім відправили на хакерські курси, потім примусили виконувати брудну роботу, розносячи по Інтернету віруси… Займаюсь інсайдом, краду інформацію, зламую персональні дані, пошту… Як останній комп’ютерний черв’як… (плаче)…

Льоня (до Філі). Схоже, твій товариш по нещастю…

Філя. Не доведено. Може, пробиває на жалість, а сам вже краде щось.

Черв’як. Я все розповім!

Льоня. Навіщо злим силам потрібна інформація, яку ти добуваєш?

Черв’як. Я спеціалізуюся на Інтернет-трейдерах. Мене засилають до більш успішних з них, а потім користуються їхніми ноу-хау по операціях з акціями. Сам не знаю, як потрапив до вас. Можливо, через відповідні сайти.

Льоня. Так, трейдерство мене цікавить. Говори.

Філя кидає Черв’яка на килимок для мишки. Той утирає сльози.

Черв’як. Одного дня мене викликав до себе Великий Магістр, а він у них за головного. Я отримав наказ – слідкувати за кількома успішними Інтернет-трейдерами. Отримавши спеціальні шпигунські програми, я зчитував все, що вони робили, з їхніх моніторів. Вся проблема в тому, що Інтернет-трейдери бувають  різні. Одні сидять біля комп’ютера цілий день. Вони постійно більше ніде не працюють. Підключаються до біржі вранці, коли вона починає працювати, і не відлипають від моніторів до моменту її закриття. Такі проводять весь час за терміналом, тому побачити їх у Мережі справа нескладна. Деяких з них я називаю профі і в душі дуже поважаю. Із загальної маси, що приходить до Інтернет-трейдингу, завзятих лише відсотків п’ять…але ці п’ять дорогого варті! Саме через них відьмаки і збагачуються найбільше!

Філя. Так, для професійного Інтернет-трейдерства необхідні три складові: час, бажання і натхнення для того, щоб брати постійну участь у торгах.

Льоня. Не перебивай хробака.

Черв’як. Моя діяльність значно ускладнилася, коли я почав слідкувати за ще однією категорією Інтернет-трейдерів. Ці мали роботу по офісах,  представляли різні сфери, в тому числі й далекі від комерції. Здавалося, трейдинг для них –  хобі. Але ж ні! Вони були просто одержимі жагою заробити на біржі! Ховалися від начальників під час робочого дня, ходили з ноутбуками до туалету, відмовлялися від обідньої перерви… Було мені клопоту!

Льоня. А як вони приходять до Інтернет-трейдингу? Це складно?

Філя. Зовсім ні! За доступ до спеціального програмного забезпечення треба заплатити символічну плату та внести на свій рахунок від 5 тисяч гривень для отримання права брати участь у торгах.

Льоня. Виходить, будь-хто може стати таким трейдером?

Філя. Так. І працювати на свій страх і ризик. А можна піти й іншим шляхом – «віддатися» професіоналам з управління активами  інвестиційних фондів.

Льоня. У-у-у, скільки слів – занадто складно.

Філя. Це якраз простіше. Треба тільки зробити правильний вибір на користь того чи іншого інвестиційного фонду. Але це окрема тема, поговоримо пізніше. Давай хробака дослухаємо.

Черв’як. В шпагаті між трейдерами-профі я жив достатньо довго. Геть змучився – не спав, не їв… Аж раптом мене знову викликає Великий Магістр і дає (пошепки) ще одне таємне завдання. Ось тут я і збагнув всю велич його Злого Генію!

Льоня. Цікаво, пішли далі!

Черв’як. Я дізнався, що існує ще одна категорія трейдерів. Вони використовують багатомільйонні соціальні мережі. Там об’єднуються в спільноти, знаходять собі гуру – успішних трейдерів, на їхню думку,  і домовляються з ними про спільне інвестування. Наприклад, гуру, торгуючи на біржі, купує певний пакет акцій. Об’єднані соціальною мережею трейдери-послідовники, за допомогою спеціального програмного продукту, повторюють дії свого гуру у доступній їхній кишені пропорції. Таким чином, за відповідну плату вони повністю копіюють дії свого гуру, як діти – дорослих.

Філя. Гуру в прибутку – його послідовники в прибутку. Гуру пролетів – послідовники плачуть і шукають нового гуру… Якоюсь мірою такі гуру стають конкурентами компаній з управління інвестиційних фондів. Але в чому твоє таємне завдання?

Черв’як. Мені доручили створити…гуру-фантома!

Філя. Так це ти?!!! Ти займався цією шахрайською схемою?!! (Черв’як закривається лапками і тремтить).

Льоня. Нічого не розумію!

Філя. Великий Магістр доручив відфільтрувати найбільш вдалих трейдерів шляхом таємного слідування за їхніми успішними біржовими діями, створити фантомного гуру, розкрутити його і залучити якомога більше трейдерів до нього у фани. Трейдери, як криси за Нільсом, потягнуться за своїм гуру, повторюючи його інвестиційні рішення. Коли під управлінням фантома з’явиться критична маса коштів, гроші зникнуть на далеких офшорних островах. Завзяті послідовники хіба що руками розведуть і сповістять своїх колег по Інтернет-трейдингу, мовляв, гуру був не гуру, а шахрай… Я чув про цю схему та не здогадувався, що її прокручує таке нещастя!

Льоня. Жах! А правоохоронні органи навіщо?!

         Черв’як. На жаль (зітхає), я це завдання завалив… Не зміг я забезпечити Великому Магістру заданих масштабів афери – криза втрутилася: трейдери не так азартно включалися в біржові торги, те-се… Тепер переховуюся, плутаю сліди в Мережі, перейшов на нелегальне становище, не сплю, не їм (плаче). Сховайте мене…

         Льоня. Філя?

         Філя. А раптом його заслали до нас?

         Льоня. Припини (махає рукою). Слухай, Черв’як, а що б ти порадив потенційному трейдеру, в якого є мільйон?

         Черв’як. VIP-зону! Така риба в Інтернеті просто так не плаває. Зазвичай, мільйонери віддають свої кошти в довірче управління професійним учасникам фондового ринку, а ті створюють для них індивідуальні інвестиційні портфелі.

         Льоня. Як?

         Філя. Індивідуальний інвестиційний портфель – це, по суті, персональний  інвестиційний фонд. Штука ексклюзивна, але вимагає відповідної кваліфікації від інвестора та певного ресурсу часу для постійного коригування портфеля.

         Черв’як непомітно задкує на килимку, залізає на монітор і зникає в яскравому банері.

         Льоня. Дивись! Черв’як утік!

         Філя. Я тобі казав – це шпигун! Він випадково «засвітився» у своїй засідці, пробив нас на жалість, витягнув з тебе інформацію про те, що твій мільйон ще при тобі, а я переховуюсь на твоїй квартирі… Тепер радісно поповз до Великого Магістра, доповідати. Отримає медальку!

         Льоня. Але ж цікаво розповів про Інтернет-трейдерів-професіоналів, про Інтернет-трейдерів-підпільників, про Інтернет-трейдерів-послідовників гуру, про індивідуальні інвестиційні портфелі! Аж дух перехопило…

         Філя (набундючено). Правильно: на своїх же теренах пророків не буває. А  з’явиться якийсь хробак, ми його раз – і в рамочку під скло. Така ось вона – людська невдячність…    

 

          (Продовження в наступному пості)

Рубрики: Блоги | Коментарів немає » | Відправити поштою Відправити поштою

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXIV про МММ від Баби Яги

18.01.2011 от Serhiy Oksanych

(Казка для дорослих. Продовження).

 

Привокзальна площа.

Льоня Голубко проходить від станції метро до зупинки автобусу. На його шляху двоє спритних молодиків ганяють невеличку кульку трьома пластиковими стаканчиками.

Перший молодик. Підходьте! Хто зможе точно сказати, під яким із стаканчиків знаходиться кулька, виграє сто гривень! Ставка – лише п’ятдесят. Ви маєте можливість подвоїти суму грошей у вашому гаманці…

Другий молодик, демонструючи вправність рук, наче магнітом притягує  перехожих. Потроху збирається натовп. Льоня опиняється серед зівак.

До болю знайомий голос (втаємничено Льоні на вухо). Кульки немає під жодним із стаканчиків. Я знаю напевно.

Льоня повертає голову і бачить професорку столичного Наргоспу Бабу Ягу – в чорному капелюшку з вуалькою та ридикюлем у руках.

Льоня. Пані Яго! Радий бачити! Яким вітром?

Баба Яга. Повітрям дихаю. В студентів практика, в мене променад – діалектика.

Льоня. Я читав про такі розіграші (киває на наперсточників). Але цей хлопець, здається, все робить чесно. Я на власні очі бачив, як кулька залетіла під правий стаканчик…

Баба Яга (тихо). Містіфікасйон. Кулька затиснута між пальцями…

Льоня. А Ви звідки знаєте?

Баба Яга. Багато років віддала математичному моделюванню. Тож,  відштовхуюсь від моделі отримання цими молодиками прибутку…

Льоня. Що за модель така?

Баба Яга. Якби гра велася чесно, то шанси цих хлопців виграти скоротилися б у рази. Овчинка б не коштувала вичинки. Потенційні ризики суттєво перевищували б можливі прибутки. Ці молодики не мають можливості вибору контрагента у грі. Це єдине, що єднає їх, наприклад, з біржовими трейдерами (професорка збирається йти геть, Льоня наздоганяє її).

Льоня. Ви зачепили тему біржового трейдингу, а вона мені надзвичайно цікава. Не могли б Ви поділитися зі мною своїми спостереженнями?

Баба Яга. Так, представники моєї професії сьогодні цінуються. Скільки б не говорили про чорні та сірі скриньки…

Льоня. З «Поля чудес»?

Баба Яга. Ні, комп’ютерні програми. Робота «чорних скриньок» заснована на аналізі поведінки ринку минулих років. Заводиш собі вхідні дані, натискаєш Enter і маєш результат. Що там на що ділиться і перемножується – ніхто не знає. А юзер забуває, що ринок – це основна перемінна, а тому будь-яка програма ґрунтується на вже застарілому аналітичному матеріалі…

Льоня. А «сірі скриньки»?

Баба Яга (виймає з ридикюля люльку, набиває її тютюном). «Сірими», зазвичай, підторговують авторитети. Тиснуть своїми минулими заслугами. Звісно, розкривають деякі принципи своєї вдалої роботи. Але більшість ноу-хау залишається за кадром.

Льоня. То Ви не радите таким софтом користуватися?

Баба Яга (затягується запашним димом). Я завжди раджу. Це моя робота – аналізувати і давати поради. Але я для цього використовую власний Інтернет-сайт. Моя аудиторія – в основному, це трейдери – замовляють мені тематичні дослідження. Інколи ставлять конкретні запитання по тих чи інших інвестиційних ідеях. Для оплати послуг користуються електронним банкінгом. Ціни демократичні…

Льоня. Якби я був трейдером, точно став би Вашим клієнтом. Але я тільки думаю про це…

Баба Яга. Поки Ви думали, ера Інтернету відкрила колосальні можливості. Раніше біржа була маленькою, і всі брокери знали один одного в обличчя. Зараз знайомі між собою хіба що найбільші біржові гравці. Разом з тим тренди поширюються миттєво – країнами, континентами… Трейдерів єднає Мережа. Ви граєте свою гру проти всіх, всі – проти вас. Я аналізую ринок, а отже, аналізую поведінку біржового натовпу. Натовп, зазвичай, веде себе шаблонно. Візьміть хоч гру в наперсток!

Льоня. Який зв’язок?

Баба Яга. Натовп грає. Але виграє лише той, хто поводиться не так, як натовп. Не йде йому наперекір, але грає свою власну гру. Ось ми, розвернулися і пішли геть. Відмовилися від сумнівної пропозиції. Тому і не втратили гроші. І впливу натовпу не піддалися, і спритних хлопчиків не збагатили.

Льоня. А шанс виграти?

Баба Яга. В нас його не було. Гроші, які Ви хочете заробити, граючи в натовпі, завжди належать іншим. Якщо гра чесна, то Ви маєте шанс заробити чужі гроші. Якщо гра шахрайська, то такого шансу немає.

Льоня. Звідки переконання, що гра шахрайська?

Баба Яга (стає в артистичну позу і готується до лекції). Проведу паралель з грою біржовою. Великий вплив на неї може мати інсайдерська інформація. Це та, яку витягують з надр корпорації. Наприклад, акції компанії торгуються на біржі, а деяка важлива інформація по них певний час перебуває за межами публічності. Хто раніше дізнається про якісь негаразди або, навпаки, фактори зростання ціни акцій, той і в «дамках»! По великому рахунку, користувачі інсайда принципово нічим не відрізняються від наперсточників. І ті, й інші грають нечесно.

Льоня. Нечесно? Це взагалі межує з кримінальною діяльністю!

Баба Яга. Ого! Так Ви «чтітє» Кримінальний Кодекс! Тоді рекомендую підтримувати ділові відносини з колишніми співробітниками спецслужб. Саме вони вміють професійно переглядати пресу, виловлюючи в ній, за допомогою контент-аналізу, ключові слова. На підставі цього класичного методу якісно-кількісного аналізу, ці специ можуть достатньо точно вивудити й ключові корпоративні новини з відкритих джерел. А вже їхнє оприлюднення принципово змінює тренд відповідних акцій. Тож не завжди потрібно бути тим інсайдером. Інформацію, що суттєво впливатиме на поведінку біржових індексів, можна й так знайти… Деякі трейдери мають цілі розвідувальні мережі. Та не всім це по кишені.    

Льоня. Я десь читав, що ціна – це домовленість між трейдерами в оцінці того чи іншого товару. І ця домовленість діє в режимі реального часу. Якщо це так, то як нам може допомогти аналіз динаміки цін?

Баба Яга. Був дуже модним у 1930-х роках такий аналітик Еліот. Він стверджував, що моделі історичного розвитку людства не є випадковими, а відповідають суперциклу з трьох кроків вперед і двох назад. Він переконував, що ця послідовність відображена в динаміці злетів та падінь фондового ринку. Ось Ви цікавилися «чорними» та «сірими» ящиками. Продовжуючи тему, додам, що є методи, які добре працюють при описанні історичних даних, але розбиваються вщент, коли їх використовують в режимі реального часу. Графіки, які будую я, це наче глазок у той простір, де будуть діяти трейдери. Аналіз графіків дозволяє зрозуміти тенденції. Злети та падіння мають свої закономірності. Знаючи їх, маєш змогу не лише домовлятися on-line, а й готуватися до майбутніх періодів. Насправді, ціни відображають абсолютно все, що відбувається і буде відбуватися незабаром на ринку. Технічний аналіз…

Льоня. Технічний аналіз?

Баба Яга. Технічний аналіз – це аналіз ринку цінних паперів з метою виявлення і прогнозування тенденцій руху цін на підставі статистичних даних. В результаті технічного аналізу генеруються сигнали про слушність купівлі або продажу тих чи інших цінних паперів. Та Вам, молодий чоловіче, це, мабуть, складно… Технічний аналітик – це соціальний психолог, озброєний комп’ютером. Все разом вкладається в 3 М простір.

Льоня. Може, 3 Д простір?

Баба Яга. Ні, 3 М: Математика, Моделювання, Магія.

Льоня. Може, телефончик залишите?

Баба Яга. Без проблем (виймає з кишені візитівку). Телефонуйте. Заходьте на сайт. Ставте питання. І головне! Забула сказати, ставтеся до моєї роботи, як до мистецтва. Я – не софт…

Льоня, сховавши контакти, поспішає до Філі.

 

          (Продовження в наступному пості)

Рубрики: Блоги | Коментарів немає » | Відправити поштою Відправити поштою

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXIII про політ над гніздом зозулі, або чи винне море?

15.12.2010 от Serhiy Oksanych

(Казка для дорослих. Продовження).

 

Будинок, у якому розташований дорогий столичний офіс.

Льоня Голубко стоїть перед входом із запрошенням у руках.

Льоня (читає вголос). Шановний пане Голубко! Будемо раді бачити Вас серед членів Клубу біржових трейдерів, фундатором якого є наша брокерська компанія… Місце зустрічі…

Льоня заходить, його радо запрошують за великий круглий стіл. Поступово підходять члени Клубу, чемно вітаються один з одним. Останньою приєднується довгонога білявка з масивною пентаграмою на шиї. Льоня силиться згадати, де він раніше бачив цю красуню.

Координатор. Шановні члени Клубу та запрошені гості! Радий вітати вас на нашому черговому засіданні. Як завжди, ми будемо обговорювати останні біржові тенденції та інвестиційні ідеї. Сьогодні нашим гостем і, будемо сподіватися, майбутнім активним членом нашого товариства, є пан Леонід Голубко.

Льоня. Перепрошую, я ще не торгую на біржі.

Координатор. Але вже думаєте про це. Недарма ж Ви мали зустріч з одним із наших членів – паном Котом.

Всі схвально і гостинно кивають головами. Засідання Клубу починається.

Один із членів Клубу (після півгодинної промови). Отже, шановні, останніми днями ми спостерігаємо сплеск емоцій на біржі. Невизначеність трендів довела трейдерів до максимального нервового виснаження. Емоції трейдерів накладаються одна на одну, вони вже не здатні контролювати ситуацію…

Починається бурхливе обговорення. Льоня відверто нудьгує, бо не може второпати професійний сленг. Він непомітно піднімається і виходить в коридор. Бачить напіввідчинені двері, на яких написано PSYHO. За столом у невеличкому кабінеті сидить чоловік з темними, як буравчики, очима.

Чоловік. Заходьте! Ви, напевно, Леонід Голубко! Чув про Вас. А я – штатний психіатр Клубу. Не дивуйтеся, мої послуги дуже затребувані в наш буремний час. Між іншим, Ви ніколи не оцінювали власну здатність тверезо дивитися на життя? (жестом пропонує Льоні сісти).

Льоня (розгублено). Не знаю… культурно, як той казав, отдыхать умеем. Горілку вживаю соціально, в цілому, веду тверезий спосіб життя… Ніколи не замислювався над цим.

Психіатр. А дарма. Вам знайоме відчуття неконтрольованого азарту? Траплялося?

Льоня. І що, це якось пов’язано з біржовим трейдингом?

Психіатр. Безпосередньо. Азарт – це ставка на талант і талан. Невдалі біржові дії під впливом азарту закінчуються відчуттям, подібним до провини та оргазму одночасно. Якщо ви входите в біржову гру, як аматор, та впевнені, що можете «зав’язати» в будь-який момент, то до представника моєї професії не потрапите. Якщо ви станете професіоналом, то ми будемо бачитись час від часу, і я коригуватиму ваші поведінку та ставлення до всього, що вас оточує. І третій варіант – ви перетворитеся на гравця-невротика. Такі потрапляють в залежність від програшу та виграшу одночасно і втрачають смак до життя, якщо в ньому бракує емоцій.

Льоня. І як ви лікуєте невротиків?

Психіатр. Один з профілактичних заходів – вести щоденники своїх успіхів та невдач. До більш радикальної терапії належить заборона вести торги на місяць, на два. Плюс постійне перебування під наглядом…

До кабінету Психіатра заходять деякі члени Клубу з бокалами в руках.

Координатор. Маємо десятихвилинну перерву.

Психіатр. Доброго всім здоров’я!

Один із членів Клубу. Чув Ваші останні слова. Так, небезпечніше за біржову гру може бути хіба що війна! (Всі хитають головами, погоджуючись).

Інший член Клубу. А я б порівняв біржу з автогонками. Всі летять уперед, подеколи хтось вилітає в кювет, зривається в провалля. Кожен трейдер-гонщик мріє збити іншого, прийти до мети першим…(шепоче до Льоні). Ваші втрати є бажаними для інших трейдерів. Тому що тоді ваші гроші перетікають до них!

Льоня. Небезпечно…

Один із членів Клубу. Для цього є ремені безпеки! Правила контролю над капіталом називаються.

Координатор. Це надто складні і поки що порожні сентенції для нашого гостя.

Психіатр. О, так. Для початку пан Леонід опановувати свій внутрішній стан має навчитися. Я постійно вивчаю емоції гравців. Мене цікавлять їхні страхи, ступінь гоноровості, глибина смутку від програшу…

Координатор. Але й психіатри не всім допоможуть. Деякі трейдери, на жаль, заходять надто далеко. Вони гинуть…

Психіатр. Спершу азарт, ризик, потім депресія від програшу. Типовий ігровий запій.

Льоня. Але ризики в біржовій справі, як я розумію, справа звична. Де межа: тут незначний ризик – а тут уже провалля?

Координатор. Трейдер має вивчати і відчувати біржові тренди. Починати слід поступово. Кволі ринки висмоктують капітал і, частіш, не приносять очікуваного результату. Дуже бурхливі ринки здатні перемолоти недосвідченого трейдера на борошно. Треба постійно тримати руку на пульсі біржового тренду. Ризик на одну угоду має бути не більшим за 2% капіталу. Якщо угода перевищує 3%, і це має бути жорстким принципом, відмовляйся… Я постійно даю такі поради, але трейдери-початківці все одно їх не слухають (всі кивають і піднімають бокали).

Білява красуня (дивиться Льоні в очі). А я люблю чоловіків, які ризикують…

Льоня. Любите? А я люблю ризикувати (не слухає Координатора).

 Один із членів Клубу. Я колись теж, як мантру, промовляв ці слова та ризикував навіть половиною капіталу. Було, що ставив на карту все. Після програшу в мене опускалися руки. Оціпенівши від страху, пропускав наступну угоду, але саме вона виявлялась виграшною. Я божеволів від відчаю!..

Психіатр. Відчай, як і ейфорія, – справа дилетантів. Емоції в біржовій грі – розкіш, яку справжні трейдери собі не дозволяють.

Координатор. В нашому Клубі траплялися різні персонажі. За нашою статистикою, в перший рік біржу кидають до 90% новачків. Вони намагаються забути біржову гру, як страшний сон, і ніколи не повертаються до наших лав, пам’ятаючи ганьбу свого програшу. Інші – зализують рани і чекають, доки біль поразки вщухне.

Льоня. І що – потім повертаються?

Координатор. Так, але грають ще гірше. Їх переслідують страхи. Вони бачать свої програші в нічних мареннях, думають про них вдень і програють знову і знову, аж поки не почнуть постійно відвідувати пана Психіатра.

Психіатр. Так, роботи багато. Тільки одиниці стають на шлях саморозвитку. Вони й виграють.

Білява красуня. Я люблю тих, хто виграє…

Льоня. А чому одні виграють, а інші програють?

Психіатр. Найскладніше питання. Думаю, справа в тому, що переможці вміють розібратися в собі. Для них удари долі стають поштовхом для глибокого самоаналізу, стимулом для подальшого розвитку. Вони визнають: так, причина програшів в мені самому. Стародавній цар Ксеркс висік море за те, що воно потопило його галери. А є нещасні, що ображаються на біржу. Це все одно, що образитися на весь світ!

Білява красуня. Або на Того, хто його створив…

Під столом з’являється Філя, він клює Льоню.

Льоня. Ой!

Філя. Будь обережний, в цьому місці ти можеш почути надто складні інвестиційні ідеї. Тобі зарано виходити на цей рівень. Вони несуться автострадою на надто швидкісних авто. А ти на самокаті ще ледь тримаєшся. Чув, що сказав твій візаві? Кожний гонщик має скинути з дороги іншого!!!

Льоня. Так що робити?

Філя. Шукай привід швидше піти. Зустрінешся з ними пізніше, коли будеш в їхній ваговій категорії. А поки що я домовився тобі про цікаву зустріч.

 

Темна вулиця в центрі міста.

Льоня стрімко йде з Філею на плечі.

Філя. Тобі не здалося, що ти цю білявку бачив раніше в компанії з відьмаками?

Льоня. Страхи, нічні видіння? Пан Психіатр красномовний. Інші теж. Розповідали стільки цікавого, я захопився. Балансувати на межі зриву в провалля! Це ж як прикольно!

Філя. Все ясно – бацила азарту, вакцини немає. Я прилетів до тебе вчасно…

 

          (Продовження в наступному пості)

Рубрики: Блоги | Комментарiв (7) » | Відправити поштою Відправити поштою

« Раніше