Спершу відкоригую сам себе у попередньому блозі. Не лише за землю й жінок проливалися ріки крові. Метал жовтого кольору завжди зачаровував своєю магією, змушував не спати ночами, берегти накопичене, думати над шляхами його примноження, штовхав на авантюри та війни, зради та вбивства. А мрія й віра в можливість створення «філософського каменя», що перетворюватиме всі предмети навколо на золото, вартували життя багатьом фанатичним алхімікам, які, бідолахи, сотнями закінчували своє життя на вогнищах Святої Інквізиції.
Отже, говоримо про золото та інші коштовні речі, що за фетишистською людською натурою перетягнули на себе еквівалент матеріальних цінностей, якими володіє людство. Вони також були та є об’єктом для інвестицій.
Діаманти – кращі друзі дівчат.
Основною ознакою вишуканих коштовностей є те, що попри вартість самого металу, який використано для створення виробу, до ціни додається вартість роботи майстра – шедевральної або ж просто якісної. Якщо ж коштовна прикраса зберігається у вашій родині давно та передається з покоління в покоління, то з часом вона набуває ще й антикварної цінності і переходить у розряд коштовного антикваріату.
Заможні родини завжди прагнули мати свій «золотий запас», за рахунок якого будь-які суспільні потрясіння проходили з меншими втратами для здоров’я. Так, розлючений натовп бунтівників міг спалити садибу, внаслідок чергової зміни влади чи навіть формації земельний ресурс могли відібрати експропріатори експропріаторів, а от коштовності можна було просто покласти до кишень або набити в жінчин корсет та втекти світ за очі.
І ще одна безцінна перевага дорогих прикрас як способу вкладати вільні кошти. Я про війни, що супроводжували людство протягом усієї історії його існування. Під час війни економіка, зазвичай, не розвивається, власне виробництво перебуває в занепаді, імпорт контролюється завойовниками. Наслідок – голод. Але завойовники не так часто бажають винищувати місцеве населення (геноцидом, як не дивно, частіше грішать доморощені правителі).
Представники ворожих країн мають далекоглядні наміри з використання аборигенів. Один з багатьох способів — досить тривіальний. Солдати ворожих армій прагнуть отримувати «кохання» від місцевих жінок. Останні, в свою чергу, є патріотками і не розглядають цей акт, як чистої води «кохання», за яке не потрібно платити грошей. Самі ж гроші, як і економіка, перебувають в цей момент у досить невизначеному стані.
Погляди практичних куртизанок зупиняються на «твердій» валюті у вигляді коштовностей. Солдатам потрібно десь діставати цю «валюту». Грабіж та мародерство не завжди приносять бажані результати, найчастіше з місцевим населенням намагаються домовлятися. Як? Немилосердно торгуючись на базарах, купуючи в спекулянтів каблучки та сережки з метою подарувати їх жрицям кохання, в обмін на їхні послуги. Так відбувається «кругообіг» золотих та срібних прикрас. Не обходиться і без курйозів: продана чоловіком прикраса може повернутися в родину протягом доби, після чергової ночі…
Отже, під час суспільних потрясінь паперові гроші, як засіб для розрахунків, втрачають свою універсальність. В економіці «смутних» часів їх суттєво витісняють ювелірні вироби. Звісно, революції, громадянські війни та загарбання супроводжували життя наших родичів, від яких нас відокремлює лише покоління або два. Але сьогодні багато хто з нас вважає, що ми увійшли до ери побудови цивілізованого суспільства. Війну зараз начебто не так просто розв’язати без втручання в цей процес миротворчо налаштованого світового співтовариства. А тому чи варто включати таку екстремальну мотивацію, скуповуючи вироби з дорогоцінних металів лише на випадок страшних часів?.. Таким інвестиціям ще лежати в темряві сейфів і лежати, ще спокушати фактом свого існування різного ґатунку грабіжників. І за першою ж вимогою віддати їх можна хіба що в ломбард – за ціною лому…
Анекдот на тему
Після того, як корабель потрапив у бурю та затонув, на безлюдний острів потрапили два представника різних національностей. У кожного – найдорожче, що вони зберегли: перший – мішок золота, другий – мішок сала.
Зголоднів власник золота і каже другому:
— Слухай, а давай зіграємо в «ринок».
— Це як?
— Ти поріж своє сало на шматки, а я буду підходити до тебе і купувати його на своє золото.
Після того, як нарізку розклали, перший підходить:
— Що просиш за шматочок?
— Мішок золота!
— Ти що, здурів так дорого?!
— А ти походи по ринку, поторгуйся, мо’, хтось дешевше віддасть…
Золоті цеглинки благодєнствія.
Це вже про банківські злитки. В Старому Заповіті згадується, що 600 року до нашої ери на одну унцію золота можна було придбати 350 батонів хліба. Дуже цитований приклад стабільності золота. Сьогодні на одну унцію можна так само придбати 350 батонів хліба. Втім, така стабільність може розглядатися і з точки зору безперспективності інвестицій, оскільки золото за останні тисячоліття не збільшило купівельної спроможності своїх власників. Разом із тим динаміка цін на акції протягом ХХ століття продемонструвала зростання у 10 разів швидше, ніж на золото.
Вчені давно розрахували, що підземних запасів золота в світі неймовірно багато. Видобуток – технологічно складний. Але уявімо собі гіпотетичну ситуацію, коли раптом всі золоті копальні світу запрацювали на повну потужність, а нові родовища стрімко розробляються. Що відбудеться? Перевиробництво. Ціна на золото катастрофічно обвалиться. Саме тому нерідко доводиться читати публікації на модну тему «всесвітньої змови», одним з пунктів якої є саме недовидобуток з метою утримання капіталів, що інвестовані у злитки, на гідному рівні.
В змови не вірю. Довіряю лише цифрам, які говорять про те, що в інвестиційній формі існує лише 18% добутого в усьому світі золота. Це близько 200 мільярдів доларів.
Щодо інвестицій в цінні папери – ця цифра, за деякими підрахунками, сягнула 60 трильйонів доларів. Звісно, якщо фондовий ринок переживає не кращі часи (як зараз), інвестор шукає альтернативу цінним паперам. В попередніх блогах вже йшлося про особливості інвестування в землю, нерухомість.
Золото! Під час криз ціна на золото зростає – тому що зростає попит на нього. Після перших відчутних кризових «поштовхів» в ювелірних крамницях Києва та банках з’явилися черги на придбання прикрас та злитків. Ненадовго, правда. Проте показово.
Золото є альтернативою фондового ринку. Але тимчасовою. Ситуативною. Відчайдушною.
Експерти з питань інвестицій називають золото – і я з ними цілком згоден – прекрасним способом диверсифікувати капіталовкладення. І рекомендують купувати його не в кризові часи (коли воно під тиском емоцій особливо зростає в ціні), а в часи спокійні та мирні. Та тільки ж кому спаде на думку інвестувати в золото у період економічного зростання та стабільності?
Для цього ж існують акції 🙂
02.07.2009 в 00:10
1. Після початку Великої депресії 1929 року ринок акцій вийшов на «ноль» тільки через 10 років! Як ви вважаєте, чи не завелика платня за ризик?
2. Золото було, є і буде найкращим місцем збереження і примноження інвестицій. І Ви самі відповіли на питання -«Чому це так?» — відповідь вірна, — тому що його кількість, на відміну від акцій та облігацій ОБМЕЖЕНА. Якщо дуже захочеться, можна зробити багато допемісій акцій — друкувати їх і в день і вночі, як гроші, доки вистачить паперу та фарби. А от золото ні… в тому то і сенс цінності речі, кількість якої Обмежена.
3. Вартість золота ніколи не падатиме з такою швидкістю, як падали ціни на акції в Україні 2008-2009рр. — це фізично не можливо.
4. Золото зростає дуже повільно, але зростає! Так, воно корегується, але не настільки глибоко щоб була паніка.
5. Який середній рівень зростання фондового ринку США за всю його довгу історію? Аж 0.5%! Гадаю коменти зайві… Якщо вітчизняний ПФТС вилізе на «ноль», чи доповзе хоча би до 1000 пунктів за 5-6 років — це буде диво!
6. Акції — це папір, золото — природньо обмежена фізична річь, що наділена рідкісними, унікальними властивостями — відчуваєте різницю…
7. А за анекдот 10 балів.
06.07.2009 в 09:29
З п. 6 не можна погодитись.
Золото — це така сама віртуальна цінність, як і акції, нерухомість, земля.
Воно варте чогось тільки тоді, коли за нього дають гроші.
Золото росте в ціні тільки тому, що в його подальший ріст вірят більшість, очікуючи падіння інших ринків (акцій, валютних).
Особливість золота — це інструмент для консервативних інвесторів, а акції — як правило для агресивних (абстрагуюсь від можливості дивесифікацій і т.п.).
06.07.2009 в 12:38
Нік, на мою думку золото не можна з впевненістю віднести до консервативного інструменту, адже як Ви самі сказали, воно зростає тому, що хтось вірить у його зростання. а така віра не є стабільною, погодтесь. у банківського рахунку, наприклад, є фіксований процент, вкладник знає на що розраховувати, такий фінансовий інструмент ми можемо назвати консервативним. В ріст акцій ми також віримо, але не маємо точної визначеності щодо їх росту, тому їх ми і називаєио ризикованним інструментом.
І в мене є запитання, хтось із вас відноситься до золота як до фінансового інструменту? заробляє реальні кошти на інвестуванні у нього? просто цікаво.
06.07.2009 в 15:40
Золото может быть точно интересным в разрезе диверсификации рисков и как инструмент долгосрочного сбережения капитала — 5-10-20 лет. Все равно за длительный период прилично вырастет в цене.Лично я в золото не инвестирую.
07.07.2009 в 00:36
Если сильные мира сего переведут весь мир на золотой стандарт, то вполне логично…
…эквивалентная стоимость золота возрастет с «200 миллиардов долларов » до «60 ТРИЛЛИОНОВ долларов + NNN ТРИЛЛИОНОВ евро + NNNNN ТРИЛЛИОНОВ других валют мира «.
Уважаемый Сергей Оксанич, заметьте, я цитирую Ваши фразы и Ваши цифры!
Это будет воистину СТАНДАРТ и стоимость золота взлетит выше всех акций за все время.
Возможно, это будет экономический шок, с переходом во вторую золотую лихорадку.
Подумайте, какой «мыльный пузырь» более гипертрофирован???
Золотой с его «200 миллиардами долларов»???
Или Акций с… «60 ТРИЛЛИОНАМИ долларов»???
Для справки.
Сейчас в мире извлеченного из земли золота всего 30.000 т. (…в Америке 8.000 т.)
Вы спросите, почему ВСЕГО???
Потому что если сплавить все золото в один куб, то сторона этого куба будет иметь длину всего 12 метров, … и увеличить этот куб до размера 14 на 14 метров в ближайшем будущем населению планеты не удастся.
А вот любимые всем нам валюты многие страны уже начали печатать и печатать их будут очень долго.
То, что рождается, живет и умирает. Золото человек не “рождал», потому и умирать оно у него не будет.
к концу этой осени 1 тройская унция вполне вероятно будет стоить уже 1200 долларов, а к концу кризиса максимально возможная стоимость тройской унции достигнет 9.000-10.000 обесценившихся долларов.
А вот акции, к концу кризиса, увы, в лучшем случае останутся на том же месте что и сегодня.
07.07.2009 в 23:15
Справка Delco впечатляет. Хотя слышал, запасы форт-нокса исчесляются цифрой 20 тыс. тонн, но все же… Попытаюсь сам вычислить размер куба весом 30000 тонн. Быстро не получилось, потому что разделив 200 млрд. баксов на цену тр. унции почему-то получилось 6 тыс. тонн существующего «инвестиционного» золота. Буду считать внимательнее 🙂
Сам храню небольшую золотую заначку только с целью НЗ. Потому что верю, что эпоха войн на планете, к сожалению, еще не канула в лету 🙁
Как заначку — и только. Потому что в деньги не верю. Деньги — вымысел, цифры. Реальность — еда, товары, услуги, блага.
08.07.2009 в 21:33
…я цитировал цифры Пана Оксанича
…а так по расчетам, куб 12х12 стоит около 900 миллиардов долларов (в зависимости от цены за 1 тройскую унцию)
10.07.2009 в 14:33
to Delco:
Да, но сравнивая степень «пузырчатости» золота и акций (200млрд. и 60 трлн.) никаких выводов сделать нельзя. Это как: кто сильнее, супермэн или трансформер (или спайдермэн) 🙂
В 200 млрд. оценили заначку, но ее потребить нельзя (разве что как украшение или зубы, или сырьё для пластической зирургии, или как припой для качественной аккустики…) А в 60 трлн. оценили работающую систему — систему, приносящую еду, одежду, жильё, тепло etc.
Будут ли люди (американские или европейские), у которых денег меньше и меньше отказываться от физических потребностей, чтобы делать заначку? Сомнительно…
Хотя «оценщики» — брокеры, инвест. банки, управляющие активами иже с ними могут маятник оттянуть до упора и сделать золото бесценным. Но рано или поздно кому-нибудь из них станет выгоднее золото сделать очень дешевым. Все они на этом заработают. А я? Вряд ли…
Поэтому уподобляться Скруджу МакДаку и строить золотохранилище/бассейн не буду. Часть капитала складывать в НЗ буду, но чтоб закапывать все деньги в золото «потому что проверенный временем актив» — это бесперспективно.
Я больше верю в «магию сложного процента», о которой Оксанич писал чем в то, что золото не ржавеет и не обсценивается.
10.07.2009 в 14:44
Прочитал следующую главу блога.
Тьфу на Оксанича с его феншуями и «если ждать чёрного дня и делать заначки — тот придёт»…
Ладно мне также нравится цитата Кийосаки, где тот называет золото активом, притягивающим другие активы 🙂 Буду так относиться к желтому металлу 🙂
10.07.2009 в 20:29
to big one:
«… но ее потребить нельзя (разве что как украшение или зубы, или сырьё для пластической зирургии, или как припой для качественной аккустики…)»
— Его станет потреблять банковская система всех государств мира, в качестве ВСЕОБЩЕГО ЭКВИВАЛЕНТА!
В том-то вся и соль…
«http://abc.informbureau.com/html/cieioie_noaiaado.html»
ЗОЛОТОЙ СТАНДАРТ — денежная система, при которой роль всеобщего эквивалента играет золото, а в обращении функционируют золотые монеты либо денежные знаки, размененные на золото. Впервые система золотого стандарта была установлена в конце XVIII в. в Великобритании. Широкое распространение он получил в конце XIX в.: в Германии — в 1871-1873 гг., в США — в 1973 г., во Франции — в 1878 г., в России — в 1895-1897 гг., в Японии — в 1897г. Золото свободно ввозилось и вывозилось, что обеспечивало его функционирование в качестве мировых денег, а также устойчивость курса национальной валюты данной страны. С точки зрения нормативно-правовой базы, под золотым стандартом понимаются: 1) находящиеся в обращении золотые монеты — золото-монетный стандарт; 2) для международных расчетов свободный обмен банковских билетов на золотые слитки — золотослитковый стандарт; 3) банкноты обмениваются на иностранную валюту, размененную на золото — золотодевизный стандарт. За базу золотого стандарта принимается одна тройская унция золота, равная 31,1 г золота. Однако после мирового экономического кризиса 1929-1933 гг. все развитые страны мира отказались от золотого стандарта. Произошел распад международной валютной системы на ряд блоков: долларовый, стерлинговый, блок франка французского. В 1944г. в г. Бреттон-Вудсе (США) на международной конференции было принято решение о введении вместо золотого стандарта золотовалютного стандарта, но после официального прекращения размена американского доллара на золото в 1971 г. золотой паритет утратил свое реальное экономическое содержание. На смену золотовалютному стандарту пришла эра системы плавающих валютных курсов.
14.07.2009 в 09:38
Ну, пришёл конец этому золотому стандарту… Но вернуться-то он не сможет — хотя бы по практической причине: не хватит золотого эквивалента для всех товаров и услуг в мире…
Какой смысл в золотом стандарте, если он будет тормозить экономику? Ну был в средневековье и Новом времени золотой монетный стандарт, ну копили все монеты — и что? Экономика развивалась?
Да — деньги не справедливы, но другого топлива для экономики не придумали.
15.07.2009 в 16:04
Риски
Но не рискует ли и золото превратиться в виртуальную реальность, в некий «мыльный пузырь», аналогичный ипотечному, с которого и начались нынешние финансовые проблемы? Предложение драгметалла на рынке ограничено. На фундаменте реальной ценности строится финансовая пирамида из производных инструментов — те же «металлические» счета, фьючерсы на золото, наконец, государственные долговые обязательства, обеспеченные золотовалютными резервами (ЗВР). Вопрос в том, что произойдет, если все (или многие) держатели «золотых акций» потребуют замены виртуальных бумаг реальным металлом? Ответ: ничего хорошего. Стоимость производных значительно превышает цену настоящего драгоценного металла, хранящегося в государственных и частных «закромах». Но и это далеко не все.
Сегодня золото, как и любой другой минеральный ресурс, используется и в индустрии, и как способ инвестирования. Но что интересно: спрос на него определяется на 61% потребностями ювелирной и электронной промышленности. И поведение цены тоже очень просто объяснимо: в кризис эти индустрии снижают производство. Как-никак и золотые украшения, и дорогие гаджеты в основном покупаются на бонусы и дивиденды — ни тех, ни других в кризис, как правило, не бывает. 39% спроса дают инвесторы-спекулянты. Когда другие рынки не предлагают возможностей для заработка, людей привлекают инвестиции в золото. Но в кризис растет потребность в ликвидности, и желтый металл начинают продавать вместе с другими активами. А при первых признаках оживления инвесторы массово «уходят» из драгметалла, покупая более интересные активы.
15.07.2009 в 22:29
to big one:
…время нас рассудит
16.07.2009 в 11:21
to Delco:
Это точно. И спасибо за информацию, выкладки и расчёты.
16.07.2009 в 20:41
to Miillanna:
Вот 5-летний форум
«http://worldcrisis.ru/crisis/wc_zoloto/thread_t»
название — «Что с золотом???», про золото (его текущая цена, прогнозы на будущее). В нем уже более 20.000 сообщений, очень интересно, каждый день обновляется. Всю информацию черпаю из него.
05.12.2009 в 18:09
Delco пишет:
07.07.2009 в 00:36
«…концу этой осени 1 тройская унция вполне вероятно будет стоить уже 1200 долларов»
— ну вот и дождались (1.12.09) 1220$
+55% за 1 кризисный год
… ну что, ждем 10.000$ ?