СТРАШНА КАЗОЧКА ПРО КОЛОБКА. Повний апгрейд. Частина третя.

Сцена п’ята

Колобок котиться, приспівуючи, лісовою стежкою. Він не помічає, що пейзаж стає впорядкованим, дерева підстрижені, трава місцями підфарбована. З-за кущів за ним спостерігають уважні очі товстих борсуків, у сірому непримітному хутрі, до вух яких вставлені міні-рації. Колобка «ведуть», передаючи один одному його маршрут пересування.

Несподівано Колобок налітає на щось м’яке та руде, і замість звичних колючок в його роті стає повно лисячої шерсті. Колобок затамовує подих аби не наковтатися збудника алергії, а Лисиця, тим часом, міцно стискає його своїми кігтистими лапками, рясно прикрашеними каблучками з діамантами.

Лисиця. Здрастуй, милий Колобочку! – промовляє Лисиця єлейним голосом.

Колобок. Здрасьтє!

Лисиця. А ну – повторимо, – і Лисиця відкидає Колобка на кілька метрів. – Котися-но на мене ще раз!

Колобок виконує команду. Лисиця знову міцно хапає Колобка і промовляє:

Лисиця. Здрастуй, милий Колобочку!

Колобок. Здрасьтє!

Лисиця. Ех, знову якось ненатурально! – Лисиця незадоволено піджимає губки, кидає Колобка на землю і починає розглядати своє зображення в люстерці.

Колобок. Пані Принцесо Лісу, чи буде ваша ласка дозволити мені рухатися далі?

Лисиця. Що значить – рухатися далі? Просто так? Звісно, ні. Хочеш взагалі кудись рухатися – мусиш платити. Лісова скарбниця геть порожня! А скоро має бути моя коронація! Я вайлуватим їжачкам уже всі голки дибки поставила. Раніше вони мали щомісячні плани по збиранню податків – з кожної нори, з кожного дупла. Тепер у них уже щоденні плани. І що? Все одно гроші з лісової скарбниці витікають, проїдаються. А скільки йде на утримання пенсіонерів! Ліс-то старіє…   А тому платити треба — за все, за все, за все!

«Так, — подумав Колобок. – Вона працює!»

Колобок. Пані Принцесо Лісу, на жаль, я не маю навіть кишень, куди б міг покласти гроші. Але можу запропонувати свої послуги в якості консультанта з фінансово-правових питань. Щойно мав честь робити експертизи проектів панів Ведмедя та Вовка.

Лисиця. І чого ж це ви такі бідні, коли такі розумні?… Ну добре. Є в мене одна ідейка. Лісова скарбниця геть порожня, на їжачків ніякої надії: в норах та дуплах вже й миші суїциднули від голоду. Можна, звісно, увімкнути друкарський верстат і намалювати наших лісових грошенят скільки завгодно. Але я вирішила піти більш цивілізованим шляхом і випустити облігації державного лісового займу. Як думаєш, після вдалої маніпулятивної пропагандистської кампанії – вдасться звірів розвести на таку покупку?

Колобок. Маю сумніви, пані Принцесо Лісу… — Колобок відповідає дуже обережно, тому що має досвід спростування авантюристичних ідей інших топів лісу.

Лисиця знов піджала губки.

Лисиця. Ну добре, Колобок. Я знаю, що ти маєш безпосереднє відношення до якогось недержавного пенсійного фонду. Давай зорганізуй, аби цей фонд викупив усі мої облігації. А я з тобою трошки поділюся… або ні – я тебе просто відпущу і це буде моя велика королівська ласка.

Колобок. Пані Принцесо, — Колобок приречено зітхає, оскільки передбачає, що розчарування такої всемогутньої особи буде вартувати йому дорогого. – Інвестування пенсійних накопичень здійснюється відповідно до вимог Закону і передбачає жорстку ди-вер-си-фі-кацію активів. Звісно, напрямки та ліміти інвестування визначає сама компанія з управління активами, набір інструментів для формування інвестиційного портфеля фонду досить широкий, але діяльність КУА суворо регулює все той же Закон.

Лисиця. Ну що ти верзеш, про який закон мова, якщо я завтра буду королевою?  

Колобок. Ще в середні віки, пані Принцесо, наші предки відмовилися від абсолютної монархії та перейшли до більш демократичної форми – монархії конституційної, обмеженої.

Лисиця. Ги-ги, — Лисиця хижо поглядає в бік лісової хащі. – З такою конституцією, як у нас, я згодна і на монархію конституційну. А треба буде – то й заборонимо цю дурну конституцію!

Колобок непомітно задкуючи від Лисиці, продовжує свій спіч:

Колобок. Так от щодо ваших облігацій

Набір інструментів для формування інвестиційного портфеля широкий.

Дозволено вкладати – і в облігації, і в акції, і в нерухомість, і в банківські депозити, і в дорогоцінні метали.

Але ризики потрібно мінімізувати. Тому, за Законом, в цінні папери одного емітента дозволено вкладати лише до п’яти відсотків активів.

Усього в облігації, рівно, як і в акції, дозволяється вкладати до сорока відсотків загальної вартості пенсійних активів.

І лише якщо ваші цінні папери будуть забезпечені гарантією лісового Кабінету Міністрів…

Лисиця. Будуть! Будуть! Під мої особисті гарантії!

Колобок. Тоді можна використати до половини активів фонду на їхнє придбання, але…

Лисиця. Ніяких але! Ти з ким розмовляєш, булка ти непатріотична!

Колобок. …але кожен управляючий мусить діяти обачливо та розсудливо. Уявіть, що завтра гіперінфляція, як лісова пожежа, почне нищити все навколо. І активи, вкладені в облігації, будуть обезцінені, спалені, а регенерувати вартість недержавного пенсійного фонду зможуть лише ті з них, які вкладені в акції.

Не можна так волюнтаристськи ставитися до своїх же підданих похилого віку, пані Принцесо Лісу. Звісно, залишається сподіватися, що цих стареньких і немічних скоро з’їдять. Але ж будувати на цьому державну політику — це якось не шляхетно…

Лисиця. Ах ти пліснявий пиріжок! – Лисиця кидається в бік Колобка. Той утікає і ховається за пеньком. Лисиця намагається його схопити. Колобок катається по колу, Лисиця бігає за ним. Колобок уперто продовжує виголошувати положення Закону:

Колобок. І ще… пані… і ще… Я наголошу!… Інвестиційний портфель фонду, звичайно, складається з різних видів активів – як з інструментів з фіксованим доходом, до яких належать облігації, які ви хочете впарити… пробачте, розмістити… так і з інструментів з непередбачуваним доходом, до яких… належать акції, нерухомість і дорогоцінні метали… Та…. 

Лисиця. Ах ти бублик з діркою! – Лисиці вдається подряпати його своїм французьким манікюром.

Колобок. Аааа… боляче… та… саме завдяки довгостроковій перспективі роботи фонду інвестиції до об’єктів з нефіксованим доходом – перш за все, акції… мають найбільший потенціал у боротьбі з інфляцією, яку ви, пані Принцесо, так успішно прискорюєте щороку!…

Лисиця. У-у-у блін прокисший, ось тобі на горіхи! – Лисиця нарешті хапає Колобка, глибоко вгризаючись в його насправді рум’яний бочок. Колобок видирається з її лап та зубів і тікає. Він чимдуж котиться стежиною, більше не співає, а гірко-гірко плаче, тому що йому-таки сильно болить укушений бочок.

Колобок. Я боюся такої королеви, я боюся такої королеви… — маленький нещасний Колобок обливається сльозами, широко розмазує їх по обличчю, рясно вкриває доріжку власними крихточками і поспішає до рідних Дідуся і Бабусі, розуміючи, що одному йому в цьому ворожому лісі – страшна небезпека. Така, що не вижити…  

 

(Читайте продовження казки в наступному блозі)

 

 

8 комментариев

  1. Олександр пишет:

    «І чого ж це ви такі бідні, коли такі розумні?…» — сильно сказано…
    А щодо «впарювання» облігацій держаного лісового займу пенсійним фондам — не знав, що в нашому лісі така практика існує.
    Чудова алегорія))
    Блог Оксанича добре розширює кругозір.

  2. Олена пишет:

    Так жалко колобочка стало в кінці((
    А лисиця — один в один Тимошенко ))

  3. Беретта пишет:

    Пане Оксаніч, зробіть так, щоби Колобок кінець кінцем переміг усю ту наволоч, а?

  4. Аноним пишет:

    Да, уже становится интересно. Как Колобочек всех победит? 🙂

  5. Стас пишет:

    И пусть еще эпидемию победит :)), тогда точно инвестировать захочется!!!

  6. Аноним пишет:

    А зачем жа барсуки лазят за Колобком по кустам с рациями?
    Может быть для того, чтобы демонстративно закрывать Колобку машиной проезд, когда Колобок едет на своей машине? Или может быть для того, чтобы проследив, где Колобок пьёт чашку кофе в кафе, подсыпать ему какую-то дрянь в кофе, от которой все внутренности потом выворачиваются?
    ( Колобок любит кофе и пьет его каждый день, не думая об инвестициях в будущую пенсию. И долго ли умеючи, запугать или подкупить барсукам бармена?)
    Или это барсуки присылали Колобку на е-мейл всякую гадость и взламывали ящик?
    Или на мобильный Колобку звонят не всякие удоды ошибающиеся, а тоже барсуки?
    Нет, цель должна быть однозначно. Например:
    — запугать Колобка
    — выставить его на посмешище сумасшедшим Колобком, который рассказывает о каких-то машинах и чашках кофе и т.д.
    — держать Колобка в постоянном нервном напряжении и ждать, чем это закончится.
    Чем не цели для крутых барсуков? Однозначно, им даже есть чем гордиться.

  7. Аноним пишет:

    Что-то давно не писали про Колобка. А он все так же воюет с барсуками и другими животными. Например, в июле Колобку разбили машину. Барсуки заплатили гаишникам и суд признал Колобка виновным в совершенном ДТП, невзирая на то, что другой водитель пересек двойную осевую, выехал на встречную, ударил машину и до приезда ГАИ съехал с места ДТП. И , главное, барсуки не постеснялись донести до сведения Колобка, что подстроенная авария — их рук дело.
    На днях обнаружилось, что у Колобка полностью взломан ноутбук и знакомые получили непонятные ссылки на вирусы. Прослушка телефонов Колобка уже даже не удивляет. Барсуки, сидящие на хвосте постоянно И БЕЗ ПЕРЕРЫВА уже года два с половиной, сильно надоели. Но гораздо хуже, когда всякими подлыми ухищрениями они разрушают личные отношения и деловые связи.
    За что обычно бывает кто-то один благодарен кому-то другому? Ответ однозначен: за реальную помощь или содействие в решении проблемы. Если же проблема не решилась и есть острая потребность ее решить — путь один: искать другие альтернативы решения проблемы. Успешно или нет? — Это уже как повезет. И вот, когда 1 — сидит и думает, что он сделал доброе дело и, соответственно, ожидает благодарности, — 2- вообще не может понять, что и за что, происходит (к огромному сожалению, только время раскрывает все заплутанные хитрости барсуков), а 3 в это время — довольно ухмыляется, радуется тому, как ловко он всех перехитрил и обманул, и продолжает делать ПОСТОЯННО своё грязное дело разрушения чужой жизни, уверовав в свою безнаказанность. И это невзирая на данное кому-то обещание (судя по всему). Хотя может, он друга попросил заменить его, а сам сидит с «чистой совестью». А еще Колобка предупредили, чтобы он молчал.
    Чем не продолжение сказки?

Залишити коментар

Зауважте: Включена перевірка коментарів. Немає сенсу повторно відправляти коментар.


Fatal error: Call to undefined function dcaptcha_draw() in /home/kinto00/kinto.com/blog/wp-content/themes/default/comments.php on line 87