Нерідко згадую байку про двох жаб, які, на біду, потрапили до відра з молоком і не могли звідти вилізти. Одна жаба зрозуміла марність своїх зусиль і, склавши лапки, померла. Друга плавала в молоці до знесилення, збила своїми, на перший погляд, слабими лапками молоко на сметану і вистрибнула на волю.
Так і хочеться перефразувати гасло часів «холодної» війни: дві жаби – два способи мислення. Себто дві позиції. Кожна з яких, між іншим, має право на те, щоб її поважали.
Сьогодні — про поведінку під час економічної кризи. Про мислення. Про позиції.
Перший варіант, або скажи собі «Стоп!». Я називаю такий стиль поведінки пасивно-поміркованим. Наприклад, людина відчуває, що криза зводить її зусилля із заробляння грошей нанівець, знецінює не просто обігові кошти, а й трудові, інтелектуальні, часові витрати. Виникає відчуття білки, запущеної бігати в колесо, ідея якого – рух заради руху. Не думайте, що так просто знайти в собі сили і вольовим рухом зупинити інерцію буття, виробивши антикризовий план. Питання номер один – що до нього вписати. Дехто обирає емоційний замінник кризовим «траблам» — їде мандрувати світом. Справді, коли ще видасться така нагода? Криза минеться, і доведеться знову братися до роботи, та ще й з подвійними зусиллями на першому етапі. У той же час хтось вирішує обзавестися нащадками. Зупинки під час успішного підйому кар’єрними сходами емансипованим жінкам зараз даються важко. Криза – прекрасна нагода нарешті віддати борги матінці-природі. Інші йдуть вчитися. Дехто, можливо, почне вчити інших або напише книжку. Головне – не сприймати такі кроки, як щось принизливе, вчинене під тиском обставин, трагічне, а навпаки, як унікальний шанс, подарований Долею.
Безумовно, для того, щоб зреалізувати всі зазначені вище антикризові плани, потрібний певний ресурс — запас, зроблений за кращих часів. І мандрувати, і вчитися, і народжувати дітей – справи сьогодні не з дешевих.
Що робити тим, хто вступив у кризовий період без такого запасу? Дуже вдалою мені видається теорія, озвучена футурологами Елвіном та Хейді Тоффлерами. Ця подружня пара нерідко займалася тим, що віднаходила цікаві закономірності в системі явищ нашої дійсності. Потім вони давали цьому пояснення та займалися дотепним творенням назв. Так, якщо ви купуєте товар або послугу, створені іншими людьми, це – звичайне споживання. Якщо ви самі і створюєте, і споживаєте, — це вже мікс слів виробництво (production) і споживання (consumption). Поєднання слів дає — prosumption. Український відповідник міг би бути чимось на кшталт спожирництво, або вирживання. Приклад: ви пішли до ресторану, замовили там борщ, зварений кухарем, і з’їли його з великою насолодою. Це – чистої води споживання. Інший варіант: ви прийшли додому і з не меншою насолодою приготували не гірший борщ і також його спожили. Оскільки в цьому випадку борщ буде результатом вашої власної праці, то це буде —вирживанням.
Дехто обирає саме таку стратегію для виходу із кризи. Вертається до землі, обробляє її, вирощує на ній щось їстівне, годується сам і годує родину. Колись зустрічав інформацію, що всесвітньовідомий дипломат Чичерін, потрапивши в немилість до сильних сього світу та, відповідно, в економічну скруту, три роки вирощував капусту на своїй ділянці біля будинку. Тобто вирживав. До речі, потім, повернувшись до дипломатичної служби, дуже пишався таким досвідом і ніколи не приховував його наявність.
Другий варіант – активна позиція. Кризу слід розглядати як глобальний інноваційний конфлікт. А наслідки конфліктів, як відомо, не є виключно деструктивними. Очищення, подолання складної ситуації з можливістю ствердитися в «переможній» моделі поведінки, — такі наслідки кризи, без сумніву, належать до конструктивних. Можливо, ваш бізнес потрошку годував, ні шатко, ні валко забезпечуючи прожитковий мінімум. Криза спричинила його банкрутство. Оговтавшись від першої реакції шоку, ви або – перший варіант – проводите повну реструктуризацію, або – другий варіант – закриваєте справу і відкриваєте щось принципово нове, міняючи «тему». Третій варіант також може бути прийнятним: збанкрутівши у власному бізнесі, ви йдете у найми, де ваш попередній досвід «вільного плавання» є неоціненним. Там ви з великим відсотком вірогідності отримаєте керівну посаду, працюватимете в команді менеджерів і позбудетесь головного болю щодо ведення справ на власний ризик.
Скільки може бути варіантів стратегій поведінки в кризі? Можливо, запропонована мною класифікація не є вичерпною. Як людина, яка системно займається інвестиційною діяльністю, не можу не згадати ще про одну модель – атакуючу. Я неодноразово зазначав: криза дає чудову нагоду зіграти на заниженій вартості біржових активів, адже вона допомагає накопичити значний потенціал для зростання фондових індексів. А це вже дає можливість не лише надолужити кризові втрати, а й значно перекрити їх прибутками. Позиція атаки на кризу передбачає вічний рух, безперервний азарт, постійне очікування фінансового дива.
Між іншим, фінансові дива хіба не єдині, що мають тенденцію ставати реальністю.
27.05.2009 в 14:21
Супер! мені цей блог більше всіх сподобався! ще раз пересвідчуюся, що розумна людина з будь-якої ситуації може щось корисне для себе почерпнути. життя чудове у його різних проявах 🙂
27.05.2009 в 23:00
І дійсно, зупинились, подумали і вирішили, що час «залишити нащадків» 🙂
Погоджуюсь з Анатолієм, що цей блог — один з найкращих! Зачіпив, так сказати, за живе…
Сергію, ви дуже розумна і цікава людина, вкотре у цьому переконуюсь.
Дякуємо, що дозволяєте нам переймати хоч трішки вашого досвіду, знань, позитиву і т.д.
28.05.2009 в 09:05
Нічого дивного не має. Оксанич завжди таким був.
28.05.2009 в 20:11
Можливо. Але мені цікаво-яку дохідність за 2008р показали фонди, якими управляє КІНТО?
29.05.2009 в 21:15
Gost99, а яку дохідність ви хотіли бачити за 2008р?
Це не корректне запитання.
Є консервативні фонди, а є акресивні.
Раджу вам зайти на сайт Кінто і подивитись дохідність усіх фондів в залежності від їх інв. стратегії.
29.05.2009 в 21:18
І знаєте, який фонд мав би найвищу дохідність? Так, активи якого на 100% становлять депозити в банках.
Їх дохідність у 2008р. могла бути 15-18%, а дохідність фондів акцій — (-60%).
Але яка ліквідінсть депозитних вкладень, наприклад, в банк Надра? (реторичне запитання).
29.05.2009 в 21:20
…Мені подобаються фонди, які дадать -60% за один рік, але 300% за 3 роки.
29.05.2009 в 21:56
Роман, вы странный. Допустим Вы вложили в фонд 1000 гривен, и ждали 4 года. В первый год получили -60%, а в последующие три — 300%. Через 4 года у вас будет 1200 грн. Это что так замечательно? Или наоборот — в первый три года 300%, а в последний -60%. Те же 1200.
15% в банке за 4 года дадут 1750 грн. Может Вам нравится адреналин, а не реальный финансовый результат?
30.05.2009 в 11:03
Примет с процентами условный.
Я имел ввиду, что то что мы наблюдаем сейчас на рынке акций — падение на 60-70% в 2008-2009гг. — лишь хороший повод заработать больше (влоить на дне, а рынок все равно развернется).
А ваши 15% еще надо получить у банка…
01.06.2009 в 10:10
Little шарит в арифметике. Только процент по доходноси «фондов» посчитал не сложный, а простой.
При таких цифрах всё равно «большИе минусы-плюсы» в результате впереди будут, в разы.
Тут вопрос в том кто позволяет себе сбережения копить, а кто куш пытается сорвать.
Хотя есть и третьи: они куш пытаются сорвать и срывают, потому что не спекулируют, а бизнесом занимаются, строят реальные денежные потоки, приносят пользу обществу и т.п.
Фонды даже через многие годы не принесут богатства в результате, никогда такого не будет. Но какие-то средства они вкладчику принесут — и это будут бОльшие деньги чем проценты по депозиту, однозначно.
01.06.2009 в 10:52
Давайте не будем о пользе обществу. Это уже философия.
Если бизнес законен, то не стоит задумываться о пользе обществу, так как все это субъективно.
Если спекулянт получает «белый» доход от спекуляций и платит налог 13%, а ЧП-шник-торговец 200грн. единого налога, то где больше пользы?…
И покажите мне человека, который строет бизнес исходя из принцыпа принесет ли это пользу обществу.
Такая позиция — оправдание для тех, кто строит бизнес в реальном секторе, но в душе завидует так называемым спекулянтам.
Но есть же простое правило — высокий риск — высокий доход и наоборот. Всему своя цена.
01.06.2009 в 19:17
Фондовые и валютные биржи — это экономические надстройки, которые реально не создают никаких материальных ценностей и , я думаю, они все равно со временем исчезнут. Но, тем не менее, когда обычный человек отложил со своей зарплаты чуть денег и пошел к торговцу, купил себе акцию предприятия какого-то, то что происходит?
А то, что деньги все равно попадают в работу на промышленное предприятие. Пускай это не занятие бизнесом, но польза для общества тоже существует. Другое дело, как у нас работают законы , насколько несовершенна налоговая система и где основная прибыль, заработанная бизнесменом, оказывается в конечном итоге.
02.06.2009 в 11:55
Аноним, вы заблуждаетесь в одном. Если вы имеете экономическое образование, то должны знать, что есть материальные, а есть нематериальные ценности.
А так называемые надстройки не исчезнут, а будут только развиваться. Тому подтверждение — из стремительное развитие на протяжении уже столетий.
Они могут исчезнуть лишь если мы начнем строить комунизм во всем мире 🙂
02.06.2009 в 11:56
Пане Сергію, здається назріла нова тема для блогу…
У тому числі про корисність сфери Вашої діяльності (ви це так залишите?…) 🙂
02.06.2009 в 13:16
🙂 В полезности деятельности господина Оксанича никто не сомневается. Более того она мне очень нравится и блог в том числе.
А что касается того, ошибаюсь я или нет, то могу сказать следующее. В данный момент я пишу не учебник по экономике, а выражаю свое личное субъективное мнение. Точно также ,как и Вы, theman.
03.06.2009 в 16:02
Сергей Михайлович.
Поздравляю вас с достойной позицией в рейтинге лучших ТОП-менеджеров Украины от Инвестгазеты.
Воистину говорят: богатые люди — особые люди. Будьте и дальше особым, вас очень поучительно читать.
09.06.2009 в 16:26
Ребята, а вы сами инвестируете сейчас? Атакуете кризис?
10.06.2009 в 10:32
Если есть свободные средства почему бы и не инвестировать именно сейчас. Скоро может быть позно. Оксана, лови момент!
Лично я месяц назад купил 2 Синергии-3 по 8 тыс.грн. Сейчас их можно продать по 9тыс.грн. с лишним не говоря о том что СЧА=13 тыс.грн.
А будь у меня пару тысяч на Вашем месте вошел бы в Эквити.
Только не одалживайте и не вкладывайте на все если сумма солидная.
10.06.2009 в 12:13
Спасибо. да, это правда, время бежит так быстро, что не успеваешь стратегически взглянуть на некоторые вещи, в том числе и на инвестиции.
14.06.2010 в 16:52
Исповедь экономического убийцы, одного из организаторов кризисов по всему миру: (http://lichnost.net/?id=d26cab79-3d0c-47b6-8a73-66a1836d3fc7&o=50)