КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXVІII про те, що корисно послухати між брейками з кавою

 Заміський будинок професорки Яги.

         Льоня Голубко, перетворений відьмаками на гномика, сидить біля Філі. Навколо повно поважних гостей, які прийшли на семінар Яги з питань оптимізації інвестицій. Перерва, всі п’ють каву, спілкуються.

            Льоня (до Філі). Вона збирається щось зі мною робити, чи я так і буду у вас під ногами вештатися?

            Філя. Ти ж чув: зробить, коли опануєш науку інвестування. А поки який сенс? Знову втрапиш у якусь халепу і зв’яжешся з шахраями. Таким, як ти, зарано мати мільйони.

            Льоня. Діти всіляких рокфеллерів мають мільйони від народження.

            Філя. В деяких відомих в світі університетах читається курс лекцій «Як зберегти та примножити успадкований капітал». Досить популярний курс, між іншим. Знання з економіки та фінансів не даються від народження разом з мільйонами…

            Льоня. Я сам заробив свій мільйон!

            Філя. Не скажу, що заробити мільйон може кожен дурень… але примножити та зберегти мільйон – набагато складніше…

         Яга енергійно дзвонить у маленький срібний дзвіночок. Гості займають свої місця, стає тихо.

            Яга. Тут мене питаннями засипали під час кави-брейку. Терпіння, панове, терпіння! В другій частині моєї лекції мова як раз і піде про інститути спільного інвестування, що створюються професійними учасниками фондового ринку — компаніями з управління активами, які скорочено називають КУА. Так ось, саме КУА створюють інвестиційні фонди та залучають до них гроші широкого кола інвесторів, які не мають намірів самотужки плавати повз небезпечні рифи фондових морів. Зараз мій помічник зробить для всіх нас невеличкий екскурс в історію цього питання.

            Студент-помічник (виводить слайд на екран і читає те, що на ньому написано, вголос).  Перший інвестиційний фонд у світі створили в 1822 року в Бельгії, пізніше, 1849-го фонди з’являються у Швейцарії, 1924-го в США. Проте, масової популярності вони набувають лише після Другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Наприклад, у США сьогодні налічується близько 10 тисяч інвестиційних фондів, а їхні загальні активи складають 7 трильйонів доларів. Більше половини американських громадян є вкладниками того або іншого фонду… В Україні розвиток індустрії спільного інвестування розпочався з моменту ухвалення у 2001 році Закону «Про інститути спільного інвестування.

            Яга. Дякую, досить. Тепер запитання. Чому склалася саме така міжнародна практика виходу масового інвестора на фондовий ринок? Адже КУА, по суті, є посередниками в цьому процесі, а посередники, як відомо, ніколи не роблять свою справу задарма. Тож, для чого платите більше? А для того, що управління здійснюють атестовані, кваліфіковані спеціалісти з багаторічним досвідом роботи у галузі інвестування. Саме тому інвестору не обов’язково отримувати спеціальну економічну освіту і мати необхідний час, аби спостерігати за світовими та локальними тенденціями на фондових ринках. Звісно, до вибору КУА потрібно підходити відповідально (коситься в бік Льоні-гномика), бо й на шахраїв недовго нарватися…

            Питання із залу. Чи існує якась система нагляду за діяльністю КУА?

            Яга. Існує, і жорстка. Тим не менш, первинний контроль кожен може зробити сам. Нормальна КУА ніколи не прагнутиме обдурити інвесторів. Її задача створити з ними справжні партнерські відносини, організовувати свою роботу з максимальним рівнем прозорості. Навіть у такої високотехнологічної системи, як банківська, ми не побачимо відповідного рівня звітності перед вкладниками. В сфері спільного інвестування все має бути  надпрозоро. Це не означає, що конфіденційну інформацію про ваші особисті прибутки стануть розклеювати на кожному стовпі. Це означає, що більшість дій в роботі КУА будуть зрозумілими для вас та передбачуваними. Адже КУА працює з вашими грошима! Не варто забувати й про контрольні функції державних установ. Відкриті фонди, наприклад, щоденно оприлюднюють інформацію про вартість своїх чистих активів та надають Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку офіційну звітність по вартості цінних паперів та складу портфеля фонду…

            Питання із залу. А на що конкретно треба звертати увагу, коли обираєш собі КУА?

            Яга. В час інформаційних технологій знайти дані про діяльність будь-якої КУА неважко. Важливо просіяти отриману інформацію та виділити суттєві аспекти. Які? Я б зосередила увагу на наступному: рейтинг надійності компанії; як довго вона працює в індустрії інвестування; розмір її власного капіталу та активів під управлінням; успішність її фондів за якомога довший період часу.   

         Льоня (як і належить гномику, пищить). Інвестиції завжди були і будуть підвладні ризикам! Співпраця з КУА убезпечує від них?

            Яга. Однозначно – ні. Таке вам пообіцяють тільки в недобросовісній КУА. Разом з тим, є різноманітні професійні підходи до оптимізації рівня ризиків через диверсифікацію портфеля фонду. Тобто… прошу слайд… через формування інвестиційного портфеля з широкого спектра цінних паперів таким чином, щоб зниження вартості одних цінних паперів компенсувалося зростанням вартості інших. КУА інвестує, як тут вже говорилося, в різні фінансові інструменти — акції, облігації, депозитні сертифікати, банківські метали. Так вона реалізує одну з добре відомих аксіом інвестування: яйця розкладаються по різних кошиках.

            Льоня. І багато цим КУА потрібно грошиків за їхні послуги?

            Яга. О, людська жадібність! До яких тільки наслідків не призводить вона (хитає головою і з жалем дивиться на Льоню-гномика). Інвестиційні фонди можна порівняти з оптовими покупцями, які купують товари та послуги за більш низькими цінами. Зниження операційних витрат позитивно впливає на загальний інвестиційний результат фонду, а отже, і на кінцевий результат кожного інвестора. До того ж, у межах фонду при спільному інвестуванні доходи інвестора не оподатковуються до моменту отримання виплат. У самому ж фонді проміжні доходи реінвестуються без сплати податків, оскільки фонд податок на прибуток не сплачує. Увесь отриманий за рахунок грошей інвесторів прибуток є прибутком інвесторів, за виключенням витрат на управління. Інша справа — при самостійному інвестуванні. Тут кожна операція з продажу акцій чи облігацій, з отримання  дивідендів або процентів підлягає оподаткуванню… Ну що – кава-брейк!

            Вигук із залу. Пані Яго! Пані Яго! Давайте пропустимо цю каву! Розкажіть краще, як обирати фонд!

            Яга. Я стомилася, і люлька моя погасла. Приходив тут якось до мене один горе-інвестор… знаєте його… актор Бенціон Миска. Те ж саме питав. Я йому довго товкла… А він усе з точністю до навпаки зробив… Добре, пройдемося ще ретельніше по пунктах… Обираючи фонд, слід враховувати низку параметрів: перший — сума інвестування, тобто ваші умовно вільні кошти («умовно» і «вільні» в тому сенсі, що ви самі їх звільнили з тенетів галопуючого споживання); друге — інвестиційний горизонт – тобто час, на який ви згодні віддати свої гроші працювати…

            Філя (не втримавшись). Необхідно врахувати співвідношення прийнятного ризику до очікуваної доходності!!!

            Яга. Тсс! А вас я попрошу залишитися! Ще рано відкривати ворота до саду, де ростуть Дерева Бажань.

         До кімнати заносять киплячий грог і канапки з мухоморами. Гості розбирають страви, розходяться по будинку, обговорюють почуте.

 

         (Продовження в наступному пості)

 

4 комментария

  1. Славка пишет:

    «Яйця розкладаються по різних кошиках», — слушно… наштовхнуло мене на одну думку.

    Що стосується тих, хто прагне залучити, скажімо, до своїх стартапів інвестиції, то, гадаю, їм не слід робити ставку на кількості інвесторів (кожен інвестор висуватиме свої вимоги — вони можуть ставати впоперек одна одній). 🙂
    Вкладені в кошик яйця врешті можуть побитись, вдарившись одне об одне… є ризик розчарувати інвесторів, зазнати репутаційних втрат.

    Тому висновок: не гнатись за першим ліпшим яйцем, а шукати найбільш міцне та привабливе (страусине).

  2. Катерина Петриковець пишет:

    Абсолютно згодна із думкою, що набагато легше заробити мільйон та протранжирити його, аніж примножити та жити, приспівуючи. Якщо дурню може пощастити один раз і він зірве джекпот, наприклад, на мільйон, то вдруге йому точне не пощастить — він не знає, куди вкласти гроші, щоб мільйон перетворився на 10 мільйонів. Тут і проявляється розум та здоровий глузд. Розмноження власного прибутку — це ціла наука, мистецтво, яке потребує глибоких знань.
    Так, не можна класти усі яйця в один кошик. Це мені батьки іще із дитинства говорили. Тому що, якщо кошик впаде, то розіб’ються одразу всі яйця…

  3. Богдана Донець пишет:

    «Не скажу, що заробити мільйон може кожен дурень… але примножити та зберегти мільйон – набагато складніше…» — правда є правдою. Така закономірність спостерігається не лише щодо грошей, а й до всього, що ми набуваємо за своє життя. Звісно ж не так просто стати господарем мільйону, але і залишитися ним не кожному під силу. Маючи таку суму, важко стриматись не почати її транжирити, адже будь — яка влада затьмарює нам думки, та й мислення загалом. Гроші — це подарунок диявола, який він будь — коли може відбрати. Чим вище ти, тим болючіше тобі падати.

  4. Роман пишет:

    Що тут іще додати? Безумовно, інвестиції — один з найкращих варіантів примножити свій капітал, але це в теорії. На практиці, думаю, далеко не кожна людина, що заробила свій перший мільйон (виграла, знайшла) буде думати як заробити ще більше грошей своїми грошима. Не кажучи вже про те, що лише одиниці зуміють зробити це правильно, не розбивши кошик з яйцями. Все залежить від пріоритетів — кому врешті-решт буде замало хоча б одного, але мільйону?) І чи є взагалі сенс ризикувати людині, не обізнаній у сфері капіталовкладення?

Залишити коментар

Зауважте: Включена перевірка коментарів. Немає сенсу повторно відправляти коментар.


Fatal error: Call to undefined function dcaptcha_draw() in /home/kinto00/kinto.com/blog/wp-content/themes/default/comments.php on line 87