Корпоративний блог КІНТО

(Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини

30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05, 4.06, 11.06, 23.06, 2.07, 9.07, 16.07)

 

Квартира Льоні Голубка.

         Радісний Льоня відкриває двері. В кріслі поважно сидить совеня Філя. Льоня з гордістю кладе на стіл дві золоті монети типу ‘proof’ в пластикових контейнерах.

         Л ь о н я. Я вирішив стати інвестором у золото та інші коштовні метали! Ось купив на ті гроші, що мав при собі. Планую укласти з троллями угоду – куплю злитки або відкрию золотий металевий депозит! (Філя насуплено мовчить). Що тобі знову не так? Весь світ інвестує в дорогоцінні метали! Щойно пожвавиться промисловість – автомобільна, ювелірна, підтягнеться кіновиробництво – і популярність банківських металів зробить карколомний стрибок! Щоб ти знав: всесвітньовідомий Джорж Сорос обрав три сфери для інвестицій. Нафтова і газова промисловість, само собою. А третя? Золото!

         Ф і л я. Правильно говориш. Джорж є славнозвісним спекулянтом на ринку інвестицій. На його прикладі можна вивчати основи диверсифікації. Сорос має чуття на «бульбашки». Він терпляче вичікує, доки бульбашка роздується до тих розмірів, що готова лопнути… Але він має феноменальну здатність вчасно виходити з такої інвестиції. Це чистої води спекуляція. Та спекулювати на весь твій мільйон він би не порадив. Крім того… на тебе чекають сюрпризи, про які троллі тобі, напевно, нічого не сказали…

         Л ь о н я. Годі вже, давай твої застереження (сідає в кріслі навпроти).

         Ф і л я. Ринок золота досить волатильний, тобто мінливий. Це завжди ознака спекулятивного інвестування, яке за певних технологій може бути і засобом хеджування…

         Л ь о н я. Слухай, не так зарозуміло, добре?

         Ф і л я. Хеджування – це інвестиційні технології страхування від ризиків. Може чув колись: si vis pacem para bellum. В перекладі з латині — хочеш миру, готуйся до війни. А парабелум… він до пори до часу може слугувати для захисту господаря, а може й бути використаним під час нападу…

         Л ь о н я. Знаю я про волатильність. Але золото й срібло мають тенденцію до зростання. Троллі розповіли мені, що золото пронесло свою купівельну спроможність крізь тисячоліття. Якщо 600 року до н.е. за одну унцію можна було купити 350 батонів хліба, то і сьогодні – ті ж 350 батонів!

         Ф і л я. І з чого ти радієш? Якби ти інвестував 600 року до н.е., то сьогодні інвестиційний приріст становив би 0%.

         Л ь о н я (розгублено розводить руками). А якість хліба?…

         Філя (сміється). Ну, хіба що якість! Але ж ніхто не знає, якою вона тоді була… Та я хотів розпитати тебе про інше. Ти збираєшся купувати золоті злитки в троллів? Перед цим поцікався, чи викуплять троллі в тебе злитки тоді, коли ти вирішиш їх продати? Якщо ні, то дізнайся, яка кількість банків викуповує в інвесторів-індивідувалів злитки. Повір, їх дуже небагато, порівняно з тими, що ці злитки продають. Співвідношення десь 2 до 100. До того ж не забувай, що банки продають злитки за ціною, що на 25-30% вища за світову.    

Л ь о н я. Врешті-решт із злитка я можу замовити виготовлення прикраси, віднесу до комісійного магазину…

         Ф і л я. Ти знаєш багато людей, які купують прикраси в комісійних магазинах? При тому виборі, що зараз пропонують ювелірні салони…

         Л ь о н я. Ну добре, обмежусь монетами.

         Ф і л я. Монети. Порівняно з фізичним металом, вони коштують також на 20-25% дорожче, оскільки в їхній вартості такі складові як розробка дизайну, витрати з виготовлення тощо. Пам’ятні монети мають ще й культурно-художню цінність. Тобто ціни на них не знаходяться в прямій залежності від цін на золото, а отже, твої ризики в такій інвестиції підвищуються. Монети можна купувати, але для дуже тривалих вкладень. Ось і експерти говорять, що в разі погіршення економічної ситуації в Україні банки розширять різницю між ціною покупки та продажу металів. Не на твою користь, звичайно…

         Л ь о н я. Троллі порадили уникнути зайвих витрат, відкривши так званий металевий рахунок у банківських металах. Там будуть зазначатися грами золота, а облік вестиметься в гривнях. Якщо ринкова ситуація зміниться, я можу швидко вийти з інвестиції, а можу, навпаки, рахунок поповнити.

         Ф і л я. Правильно, можеш відкрити рахунок. З огляду на диверсифікацію  вкладів – навіть непогано. І вийти з інвестиції можеш швидко. Тільки з якими прибутками? А раптом пропустиш момент виходу з інвестиції, і ціна золота ляже «на дно»? Ні, робити ставки на одного, навіть золотого, «коника» не варто. Ти можеш інвестувати в золото. Тільки не весь свій мільйон!

         Л ь о н я. Чому ж тоді весь світ інвестує в золото?

         Ф і л я. Є сподівання, що незабаром й Україна прийде до нових видів інвестиційних фондів – ETF (exchange—traded funds). Акції таких фондів перебувають у вільному обігу на біржі, а ціна прив’язується до біржового індексу, виду сировини, металу чи іншого базового активу. Золоті ETF дають можливість інвесторам безпосередньо брати участь у грі на золото без необхідності купувати його фізично. Кожна акція забезпечена однією десятою унції золота, курси акцій рухаються відповідно до цін на золото. Тим часом весь обсяг золота – в натуральному вигляді – знаходиться в спеціальному сховищі банку-зберігача. Таким чином ризики дефолту, шахрайства абощо зводяться, по суті, до нуля.

         Л ь о н я. І де таке є?

         Ф і л я. Не в нас, на жаль… Золотий ETF наприкінці 2004 року з’явився, наприклад, на Нью-Йоркській фондовій біржі. У перший же день роботи залучив більше півмільярда доларів, а за два роки діяльності його активи перевищили 7 мільярдів! (Льоня заздрісливо зітхає). Сукупний обсяг активів золотих ETF в усьому світі відповідає більше 600 тонам золотих злитків… Отже, золото – чудовий спосіб для диверсифікації інвестицій. Моя позиція по золоту складала б 5-7% інвестиційного портфеля. Якщо дуже кортить – збільшив би максимум до 10%. Але я не розглядаю золото як актив, що підходить для серйозних інвестицій. Тому давай подумаємо над більш оптимальним об’єктом.

         Л ь о н я. А це? (ховає до кишені золоті монети в пластикових контейнерах і кладе на їхнє місце подаровані Шеф-Тролем смарагди).

         Ф і л я (клює один із камінців). Ого!

         Л ь о н я. Це «ого» мені троллі подарували в якості перепустки до світу коштовностей і прикрас.

         Ф і л я. А про ринок дорогоцінного каміння в Україні та світі хоч щось розповідали?

         Л ь о н я. Не встигли: я дуже змерз і попросився нагору.

         Ф і л я. Та і навряд чи розповіли б. Це особлива тема — для втаємничених, за сімома печатками. Цивілізованого ринку дорогоцінного каміння не існує, страждає система оцінки вартості… Але ти можеш спробувати. Тільки знай, що смарагди – лише перепустка.

         Л ь о н я. Я в курсі справи! Інвестувати треба в діаманти. За діамантами більше 6 карат доходність на рік складає 50%, а зростання цін на особливо рідкісні — блакитні та рожеві — може перевищити навіть 75-100%. Якщо після обробки діамант стає в 6 карат, то це означає, що в природі він – тобто алмаз – був 10 карат і більше! Таке рідко трапляється… Інвестувати можна в алмази – необроблені, розсипом. А можна – в діаманти, що є частиною ювелірних прикрас. В прикрасах їхня ціна зростає втричі.

         Ф і л я. Щоправда, мода на ювелірні вироби змінюється… і ринок оцінки працює «на око»… Та й названі тобою доходності дійсно бувають, але на коротких   проміжках часу.

         Л ь о н я. Так можна купувати ювелірні вироби, що вийшли з-під «пера» знаних у світі майстрів. Вони завжди в ціні!… Все, геть скепсис! Беру свої «перепустки» і йду вивчати ринок. Хочеш, come together.

         Ф і л я. Куди ж я подінусь? Без мене ти знову або до відьмацьких капканів, або до калюжі втрапиш… 

        

(Продовження в наступному пості)

(Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини 30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05, 4.06, 11.06, 23.06, 2.07, 9.07) 

 

            Вогке і смердюче підземелля.

         Льоня Голубко сидить посеред великої підземної зали, освітленої факелами. Навколо нього повно горщиків, наповнених монетами, виготовленими з коштовних металів. Льоня насолоджується 25-річним віскі, що приніс Молодший Троль. Він чекає на Шеф-Троля, який опікується металевими злитками, і солодко мріє про інвестицію в дорогоцінні метали.

         Ш е ф — Т р о л ь (з’являється із темряви).  Нарешті ми зустрілися. Проводив нараду з персоналом гоблінів, тому не зміг такому дорогому гостю приділити увагу одразу. Кажуть, ти поклав око на злитки?

         Л ь о н я. Так, придивляюся.

         Ш е ф – Т р о л ь. Це правильно. В наш важкий час, коли політики не можуть пообіцяти стабільності й на місяць вперед, а державні фінанси більшості країн балансують над прірвою… ми, троллі, знаємо: золото і тільки золото забезпечить впевненість у завтрашньому дні (підходить до золотих злитків, складених під стіною, Льоня йде за ним). За нашими оцінками, загальна кількість золота, видобутого за весь період існування людства, складає 165 тисяч тон. Трохи більше половини з цього переробили на ювелірні прикраси, 18% складають резерви центробанків, 16% — інвестиційні вкладення у вигляді злитків та монет, 12% припадає на потреби промисловості. Не повіриш, але золоті резерви центробанків світу вже сягають сорока тисяч тон! Найбільше накопичень в США – більше восьми тисяч тон; на другому місці Німеччина, далі йдуть Франція, Швейцарія, Нідерланди. Суттєво на ринок золота впливає Індія – активно скуповує цей метал, коли вартість його дещо знижується… Знаєш, про що все це говорить? (Льоня у відповідь слухняно хитає головою). Наявність великих золотих резервів у центробанків є гарантією, що різке падіння цін на золото в найближчому майбутньому не відбудеться. Центробанкам нестабільність протипоказана!

         Л ь о н я. Міжурядова змова?

         Ш е ф – Т р о л ь. Ну, десь так. З вересня 1999 року обсяги продажів золота центробанками регулюються спеціальною угодою – Central Bank Agreement on Gold. Можеш називати це змовою. А можеш – цивілізованим інтегральним підходом на міжнародному рівні. До речі, крім американців, які скуповують цей метал з метою диверсифікації своїх інвестиційних портфелів, активними є й приватні інвестори Туреччини. За ними — індуси, японці, тайці, представники Південної Кореї, Саудівської Аравії, країн Перської Затоки. Там наша, тролльська діаспора дуже численна… Що поробиш: спрацьовує традиційний потяг східних народів до скарбів. До речі, знаєш, в чому полягає щастя?

         Л ь о н я. Ні.

         Ш е ф – Т р о л ь. В незалежності. Інфляція зростає, а золотий злиток – наче зачарований: страхує тебе від будь-яких негараздів. Розумних людей по всьому світу стає все більше, а тому купують наше золото все більше та охоче. Відкрию таємницю (присувається до Льоні й шепоче в саме вухо). Нещодавно була прокручена одна оборудка. Про неї зараз усі говорять. Хтось продав 380 тон золота міжнародній організації центробанків. На 14 мільярдів доларів! Це ж майже п’ята частина жовтого металу, що видобувається в світі за рік. Хто продавець? Інтрига! Всі подумали на МВФ. А насправді, це ми, троллі, зробили!!! Звістка про угоду в момент облетіла світ, накрутила ринок. Інвестори рвонули до банкірів – переведіть наші збереження в золото. І тепер щомісяця «розлітається» по приватних «кишенях» до 500 тисяч унцій! Золота лихоманка охопила світ!

         Л ь о н я. А звідки ти знаєш, що в мене мільйон під матрацом?

         Ш е ф – Т р о л ь. Ти краще скажи, хто про нього не знає… Між іншим, сьогодні великою популярністю користуються саме наші, трольські сховища золота. Довіра до банків, через кризу, різко впала… а тисячі троллів на півдні швейцарського кантону Берн вирили глибоченний бункер, обладнали його найсучаснішими системами безпеки: ні тобі стихійні лиха, ні там атаки терористів, ні навіть атомна війна не зашкодять нашому сховищу. Не тілом матрац прикривати…

         Л ь о н я. Швейцарія далеко. А обміняти свої паперові гроші на твої золоті злитки й покласти їх знов під матрац… дурня якась виходить.

         Ш е ф – Т р о л ь. Я можу для тебе запропонувати дуже зручну послугу: злитки як лежали тут, під стіночкою, хай там собі і лежать. А ти відкриваєш у нас «металевий» депозит, тобто купуєш метал у безготівковому вигляді. При цьому, крім збереження злитка, одержуєш досить високий процент, що нараховується також у металі. По закінченні терміну нашої угоди можеш одержати або метал у вигляді злитка, або грошову суму, що дорівнює його ціні. Ми, троллі, в такому разі заощаджуємо на всьому: на перевезенні злитків, на зберіганні, експертизі, ПДВ, а тому й різниця курсів купівлі-продажу для тебе, клієнта, буде в кілька разів меншою…

         Л ь о н я. Чекай, що за різниця в купівлі-продажу?

         Ш е ф – Т р о л ь. До чого тобі всі ці тонкощі? Купи спершу хоч щось, а потім говоритимемо про деталі…

         Л ь о н я. Ти щось недоговорюєш.

         Ш е ф – Т р о л ь. Просто стомився (зітхає). Тут можна багато розпатякувати, мовляв, процентні ставки за депозитами у банківському золоті невисокі порівняно зі ставками за депозитами в іноземній валюті, але… Важливо знаєш що? Те, що прибутковість депозитів у металах формується перш за все не за рахунок відсотків, а за рахунок зміни вартості самого золота. А воно росте, росте, зростає в ціні!!!… Стародавні взагалі називали золото шкірою богів! Не знаю щодо шкіри, але навіть в Старому Заповіті згадується, що 600 року до н.е. за одну унцію золота можна було придбати 350 хлібів. За стільки років золото не зменшило своєї купівельної спроможності: зараз, скажімо,  за одну унцію можна придбати ті ж 350 батонів. Але ж, уторопай, якість хліба наскільки поліпшилась!

         Л ь о н я (перевантажений інформацією, чухає потилицю). Холодно в тебе тут. Он я віскі допив, а лід як лежав у бокалі, так і не розтанув, позеленів хіба.

         Ш е ф – Т р о л ь. А ти придивись уважніше до цього льоду…

         Л ь о н я (висипає вміст бокалу собі на долоню). Бите скло?

         Ш е ф – Т р о л ь. Майже (посміхається). Чистої води смарагди. Це тобі так, на згадку. Будеш відтепер мати перепустку в світ прикрас і коштовностей. Ці камінці – просто іграшки. Популярними серед колекціонерів є великі, більше 6 карат діаманти гарної якості, фантазійних кольорів…Та тобі що до цього (позіхає), стомився я.

         Льоня придивляється до загадкового мерехтіння смарагдів, вдихаючи залишки аромату віскі, що розлітається вологим підземеллям.

        

        

(Продовження в наступному пості)

            (Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини 30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05, 4.06, 11.06, 23.06, 2.07) 

 

            Гомінка вулиця в центрі Києва.

         Ось-ось має розпочатися злива. Льоня Голубко квапиться від попередньої зливи скрізь величезні калюжі. Льоня стрибає через одну з них, але неправильно розраховує траєкторію і падає з головою у воду. Під калюжею виявляється відкритий люк, Льоню затягує сильний водяний вир. Він непритомніє.

 

            Вогке і смердюче підземелля.

         Льоня сидить весь мокрий на голому камінні. Перед ним стоїть клишоногий троль з довгим скривленим носом і гострими кігтями. На шиї в потвори золота прикраса у вигляді пентаграми. Навкруги повно горщиків, наповнених золотими монетами.

         Т р о л ь. Нарешті ти попався. Стільки люків через тебе повідкривали. Усілякий люд з копійчаними прибутками як горох сипався.

         Л ь о н я (відсувається від поганця). Що тобі потрібно?

         Т р о л ь. Маю ділову пропозицію.

         Л ь о н я. Чому тоді затягнув мене сюди, а не прийшов сам?

         Т р о л ь. Не можу піти з цього місця. Я бережу всі ці скарби (тикає в горщики покрученим артритом пальцем). Ми, троллі, живемо під землею і не можемо підніматися до людей.

         Л ь о н я. Давай швидше свою пропозицію і відправляй мене нагору, а то я схоплю нежить.

         Т р о л ь. У тебе є те, що мене цікавить. А в мене є скарби. Давай домовлятися.

         Л ь о н я. Що тебе цікавить?

         Т р о л ь. Той мільйон у валізі, який ти тримаєш під матрацом.

         Л ь о н я. Мій мільйон в обмін на твої бляшанки?!

         Т р о л ь (ображається). Не бляшанки, а дорогоцінні монети вищої проби. Срібні – 900 або 925, золоті 900 або 999, платина і паладій – лише 999. Ось що таке вища проба!

         Л ь о н я. А в тебе які?

         Т р о л ь. Всіх видів. Є й пам’ятні, є й інвестиційні. Є заморські іноземні, є емітовані в Україні. Вибирай!

         Л ь о н я. В чому різниця?

         Т р о л ь (в сторону). Невіглас з мільйоном у валізі! (До Льоні) Слухай вже. Інвестиційні монети штампуються мільйонними тиражами і ніякої цінності, крім золота, що міститься в них, не мають. Головна їхня перевага в тому, що вони не обкладаються ПДВ. А ось пам’ятні – інша справа. Подивись он там в горщику біля тебе. Такі випускаються обмеженим тиражем, від 100 до 10 000 штук максимум. Чим старіша така монета, тим вартість її вища. До цінності металу, з якого вона виготовлена, додається цінність нумізматична, культурна, мистецька. В мене є дуже рідкісні монети. Вони дорогі. Деякі з них навіть з родію…

         Л ь о н я. Хочеш підсунути мені кілька «пам’ятних» монеток і переконати, що вони мають культурну цінність?

         Т р о л ь. Я просто пропоную. Наприклад, для інвесторів-початківців кращим варіантом є покупка не пам’ятних, а інвестиційних монет. У їхній вартості більше 90% припадає на вартість дорогоцінного металу.

         Л ь о н я. Тобто монети і є об’єктом інвестування?

         Т р о л ь. Дійшло нарешті.

         Л ь о н я. Ти говориш тільки про золоті монети, а згадував і паладій, і платину.

         Т р о л ь. Такі монети вже давно не випускали. По руках гуляють залишки. Цивілізованого монетного ринку в Україні немає. З одного боку, нам, троллям, це на руку. Чим менше законів, що регулюють нашу діяльність, тим ширше поле для маневру. З іншої сторони, до нас немає притоку масового інвестора. Просто бояться. Ось і ти боїшся.

         Л ь о н я. Я не боюсь. Я звик радитися зі своїм інвестиційним консультантом.

         Т р о л ь. Що тут радитися! Купуй і все! Радиться він. Місця монета багато не займає, можеш її в гаманець покласти! Головне – люби її, не дряпай, не просвердлюй дірочки, не гризи. Інакше в тебе її ніхто потім не викупить. Ще краще тримати її в маленькому пластмасовому контейнері. Я продам тобі його за окрему плату.

         Л ь о н я. Чому я маю інвестувати саме в твої монети?

         Т р о л ь. Як дитина! У вас же там, нагорі, суцільна політична та економічна нестабільність. Долар і євро обезцінюються на очах. Вартість «жовтого металу» в такі часи зростає. Ти що, не зрозумів, що кризи трапляються перманентно. Скільки ж можна втрачати від знецінення паперових грошей та інших активів? Золото –воно вічне. Perpetum mobile. Його цінність трішечки впаде, коли замість кризи настане тимчасове ефемерне благодєнствіє. Памятай, це ненадовго. І монетки дочекаються свого часу… Між іншим, золото є рятувальною соломинкою тоді, коли обвалюється фондовий ринок. Просідає долар – росте моє золото!!!

         Л ь о н я. Божевільний. 

         Т р о л ь. Зовсім ні. Я хоч і сиджу під землею, але маю швидкісний Інтернет і тримаю зв’язок з найкращими банківськими аналітиками. Вони пророкують сильне подорожчання золота до кінця року. Якщо їм вірити, то ціна стрибне до 1500 доларів за тройську унцію.

         Л ь о н я. Тролльську унцію?

         Т р о л ь (роздратовано). В одній тройській унції міститься 31,1 грами чистого золота… Щоб ти знав, інвестиційні монети важать мінімум унцію. Сьогодні ціна унції складає 1200 доларів. Місяць тому, в червні, був зафіксований історичний максимум ціни на золото – аж 1266 зелених! Щоправда, нас, троллів, не проведеш. Я добре пам’ятаю січень 1980-го. Тоді ціна за унцію хоч і складала 850 доларів, але ж не можна порівнювати той долар з нинішнім. Ті 850 означали сьогоднішні 2400! Так що в мого золота є ще майже двократний запас зростання ціни до реального історичного максимуму.

         Л ь о н я. Оце сидиш тут, в сирості, і чекаєш…

         Т р о л ь. А що? Воно собі в горщиках каші не просить. А я – багатію. Мої аналітики взагалі пророкують скажений підйом ціни за унцію – і до 2000, а деякі оптимісти — до 7500. Ти зваж, за останні п’ять років золото мало середньорічні темпи зростання 23%! Яка валюта світу дасть тобі такі прибутки?

         Л ь о н я. А срібло?

         Т р о л ь (запалює факел, освітлює приміщення, повне різнокаліберних горщиків). В мене й срібла вистачить. Срібло тримається на другому місці за привабливістю вкладень. Середньорічний прибуток по ньому за останні п’ять років відстає лише на 1%. А 22% приріст ціни щороку — непоганий куш, погодься!

         Л ь о н я. Цікаво. Але я все одно маю порадитись щодо такої інвестиції.

         Т р о л ь. Знов за рибу гроші! У нас тут купа радників, не відходячи від каси! Зараз покличу тобі нашого шанованого консультанта Лепрікорна.

         Л е п р і к о р н (заходить до приміщення, кланяється, такий самий потворний, як і Троль). Чим можу бути корисний?

         Т р о л ь. У нас є дорогий клієнт. Задумується про інвестиції в монети. Дай йому консультацію.

         Л е п р і к о р н. Радий прислужитися (знову кланяється). Перше – тираж монети. Чим він менший, тим більше сподівань на подальше подорожчання. Для України невеликим вважається тираж по сріблу до 5 тисяч штук, а по золоту – до 3 тисяч.

         Т р о л ь. Далі.

         Л е п р і к о р н. Друге – якість монети. Вони бувають трьох типів. Перший, найпоширеніший – це монети, які випускаються в обіг. Другий – це монети, які ніколи не були в обігу. І третій – найніжніші монети. Їхня поверхня ідеально дзеркальна, вони називаються “proof”. Пошкодити таку поверхню означає знищити монету…

         Т р о л ь. Не треба так детально.

         Л е п р і к о р н. Третє – це тематика монети. Чим вона цікавіша – подія, зображена на ній особистість – тим вищою є її цінність…

         Т р о л ь. В темпі давай.

         Л е п р і к о р н. Четверте – вага монети. Якщо монета важить менше унції, то вона, швидше за все – просто сувенір. Щоправда, якщо мова про пам’ятну монету, то від «правила ваги» можуть бути й відступи… П’яте – умови зберігання. Про них треба подбати заздалегідь. Носити в гаманці – небезпечно….

         Т р о л ь. Та завершуй вже, зануда.

         Л е п р і к о р н. Золоті монети зберігаються краще, срібні – швидше втрачають товарний вигляд. До кожної монети має бути безкоштовний пластиковий контейнер…

         Т р о л ь. Ну прямо-таки безкоштовний!

         Л е п р і к о р н. Так. І з нього краще монету не виймати. Якщо вже вийняли, то тримати слід за ребро. І бажано робити це в рукавичках. Зіпсувати монету дуже легко, а потім її вже не один банк не візьме…

         Т р о л ь (виштовхує Лепрікорна). Ну добре вже, досить, йди собі.

         Л ь о н я (вдивляється в темряву підземелля). А що це в тебе там за цеглинки  під стінкою? Мерехтять наче…

         Т р о л ь. Мерехтять, надихають, манять… Злиточки мої, золоті. Але це – для накопичення вже справжніх капіталів… Злитками опікується Старший Троль. Я до них навіть торкатися не маю права.

         Л ь о н я. То давай клич його. І поки я переговорю з твоїм шефом, налий щось, аби зігрітися, бо я геть змерз.

 

 

(Продовження в наступному пості)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини 30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05 , 4.06, 11.06, 23.06)

 

 

Квартира Льоні Голубка.

         Ф і л я (сидить у кріслі). Розумію всі твої страхи. Напевно, тобі здається, що ти перебуваєш у темній кімнаті, та ще й із зав’язаними очима. Навколо повно поводирів – чи то відмаків-шахраїв, котрі мріють заволодіти твоїм мільйоном, чи то я – мудра сова. Але результат один: ти ходиш по колу і вихід з чорної кімнати знайти не можеш.

         Л ь о н я. Приблизно так. Я завжди думав, що заробити мільйон складно. Виявилося, ще складнішим завданням зберегти його та примножити… Але як би там не було, а ідея стати землевласником  і сільгоспвиробником одночасно мене приваблює. Що там Яга плела про чорне гайвороння над моїми полями?

         Ф і л я. Бізнес-моделювання, на якому знається Яга, передбачає вирішення складних задач з мінливими та контраверсійними умовами. У випадку з тобою, вона побачила кілька ввідних, що від початку унеможливлюють прихід до кінцевої точки. Ти не можеш стати «землевласником  і сільгоспвиробником одночасно».

         Л ь о н я. Чого це інші можуть, а мені зась?

         Ф і л я. Ну поїхали до Яги знову!

         Л ь о н я. Не хочу, мене знудить від її мишачого узвару.

         Ф і л я. А ми в інше місце навідаємось.

 

         Університет, кафедра бізнес-моделювання.

         Яга сидить за столом, навколо неї з десяток студентів. Іде семінарське заняття. Льоня сидить у кутку, під піджаком у нього ховається Філя.

         Я г а (насунувши на ніс окуляри). Тема заняття – моделювання рівнів прибутковості капіталовкладень у відповідні фактори сільгоспвиробництва, тобто в підготовку кваліфікованих кадрів, основні засоби та в землі сільськогосподарського призначення. Умови задачі…

         П е р ш и й   с т у д е н т (тягне руку). Можна поправку?

         Я г а. Яку ще поправку?

         П е р ш и й   с т у д е н т. Некоректна від початку умова. Слід враховувати модерні тенденції. Нинішні інвестори в сільське господарство поки що не спроможні придбавати землі та налагоджувати на них сільгоспвиробництво одночасно. Ці два види діяльності слід рознести й в умові задачі. Сільгоспвиробники шукають вигідні пропозиції щодо оренди землі, наприклад, на умовах емфітевзису. На орендованій землі вони організовують виробництво. Придбання землі та інвестиція у виробництво одночасно є досить затратними і супроводжується великою кількістю супутніх ризиків. Аграрії-виробники свої вільні ресурси спрямовують, переважною мірою, саме у розвиток виробничого потенціалу…

         Я г а. Добре, поправка приймається. В такому разі в умові задачі фігуруватиме лише сільгоспвиробництво на орендованій землі.

         Д р у г и й   с т у д е н т (вигукує з місця). Треба конкретизувати!

         Я г а. Що саме?

         Д р у г и й   с т у д е н т. Наш інвестор має справу з купою дрібних орендаторів? Або, може, співпрацює з земельним інвестиційним фондом?

         Я г а (чухає потилицю). Щось не чула про такі інвестиційні фонди…

         Ф і л я (борсається під пахвою в Льоні). Звісно, не чула. Земельних інвестиційних фондів в Україні поки що не існує, це справа майбутнього.

         Т р е т і й   с т у д е н т. Нам потрібно знати бекграунд інвестора, а ще краще – його соціальний портрет.

         Я г а. Це ви вже забагато хочете. Ну, освіта в нього…десять класів точно є, академія якась. Але спеціальними знаннями з сільськогосподарського виробництва або менеджменту не володіє. Іншими словами, економічних університетів не закінчував. Але зірки до нього ставляться прихильно, і він зумів заробити мільйон для інвестування.

         С т у д е н т к а (на першій парті). І все? (сміється).

         Я г а. Це задача не з макро-, а з мікроекономічними показниками.

         С т у д е н т к а. А він одружений? Я можу допомогти витратити мільйон без будь-яких інвестицій (всі сміються).

         Я г а. Мда… Недарма крилатим став вислів британського аристократа Вільяма Пітта Амхерста про те, що існує три легких способи втратити гроші. Перший – коні та скачки. Цей спосіб найшвидший. Другий – жінки. Але надійніший все-таки – сільське господарство … (всі сміються).

         Т р е т і й   с т у д е н т. Так це ж мова про гроші. А в нього що? Лише мільйон?! З землею все зрозуміло – тут йому взагалі не варто зв’язуватись. А з сільгоспвиробництвом…

         Д р у г и й   с т у д е н т. Та тут десятки, а подеколи й сотні мільйонів потрібні. Не для Хуана сомбреро… Чого він взагалі в цю тему лізе?

         П е р ш и й   с т у д е н т. Тому що думає, що тема безпрограшна: люди завжди хотітимуть їсти…

         Т р е т і й   с т у д е н т. Хай, краще, б ішов до земельного інвестиційного фонду! Тим більше, що в нього ніяких знань з організації процесу виробництва. 

         Л ь о н я. Про що вони розпатякують? Ну не існує ж у природі таких фондів!

         Ф і л я. Тихо. Вони теоретики. Вони займаються бізнес-моделюванням.

         Я г а (до студентів, що розгомонілися). Заспокойтеся! Фондів таких поки що немає. Що можна порадити нашому потенційному інвестору сьогодні?

         Студенти напружено думають, западає тиша.

         Д р у г и й   с т у д е н т. Я підготував доповідь з цього питання.

         Я г а. Слухаємо.

         Д р у г и й   с т у д е н т (встає, повертається до загалу). Мало хто в Україні розуміється на аграрному бізнесі. І нічого дивного. Десятиліттями совіцька влада витравлювала з нас «селянство», гноїла кулаків по таборах, виселяла на мерзлоту. «Розселянення» пройшло успішно і стало однією з ментальних причин того, що щире бажання інвестувати в землю так тісно переплітається з системними банкрутствами власників агрофірм. Створення аграрного бізнесу, який виживає не за рахунок кредитів, а власних ресурсів, може зайняти до десяти років. Отже, інвестиція в придбання землі мала б стати основним фактором довгострокового стабільного розвитку цього бізнесу та подальшої його капіталізації. Але не слід розглядати інвестицію в землю у відриві від інвестування в інші фактори виробництва.

         Я г а. А що ти нам розкажеш про особливості ціноутворення на ринку землі?     

        Д р у г и й  с т у д е н т. Не буду довго розповідати про недоліки процесів державного земельного кадастрування. Важливо розуміти, що ціна сільськогосподарської землі залежить від спроможності скористатися її природною здатністю приносити прибуток, тобто фактора продуктивності. Чому сьогодні в Україні ціна за гектар складає від 200 до 500 у.о.? Тому що в роки без погодних катаклізмів з гектара в середньому збирають близько 2-х тонн. В європейських країнах — 7-10 тонн з гектара. З цього видно, що мрія про відновлення іміджу України як супержитниці, так і залишається поки що за межами реальності. Тим часом потенційні інвестори чекають на створення повноцінного, прозорого ринку землі на нашій території. Чи є в них підстави для таких очікувань? Так. Колись в Україні ціни на землю будуть іншими. Якщо з гектара в середньому збиратиметься 4 тонни, то ціна за такий гектар складатиме вже 2000-3000 у.о. Коли ж ми досягнемо рівня 7-10 тонн, то, відповідно – 15 000-20 000 у.о. Для Європи це норма.

         Я г а. А які, на твою думку, перспективи земельної реформи в нашій державі?

         Д р у г и й   с т у д е н т. Я на це серйозно розраховую. Всі уряди поки що обіцяли, але жоден не спромігся її провести. Над  інвестором сьогодні, наче Дамоклів меч, висить законодавча заборона використання землі як об’єкта купівлі-продажу. До 70-х років селяни не мали паспортів і, будучи на правах радянських кріпаків, не могли кинути своє місце проживання. З розвалом колгоспної системи вони нарешті отримали свої паї. Але розпайовані землі для багатьох перетворилися на «валізи без ручок». Однак я переконаний, незабаром наша країна таки опиниться на порозі інвестиційно-земельного буму.

         Ф і л я. От мрійники!

         Я г а. Молодець. Ставлю тобі «відмінно». Перспективу намалював цікаву. Але що робити інвестору сьогодні?

         Студенти знову замислюються.

         Я г а. Добре, скоро дзвоник. Тому я підведу риску в нашій дискусії. Моя пропозиція – інвестувати в акції однієї з провідних аграрних компаній!  Між іншим, це зараз одна з найпопулярніших інвестиційних ідей серед іноземних інвесторів щодо України.

         Л ь о н я (зітхає). Ех, не вийшло бізнес-моделі…

         Ф і л я. Як класно студенти розібралися в твоїй задачці!

         Лунає дзвоник. Університетські коридори наповнюються веселим галасом.

 

(Продовження в наступному блозі)