Archive for Ноябрь, 2010

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXI. Сон Льоні Голубка.

Пятница, Ноябрь 19th, 2010

(Казка для дорослих. Продовження).

Квартира Льоні Голубка.

Льоня спить на дивані. Поруч із ним сидить Філя, тримає крило над обличчям Льоні. Магічний Кристал на столі тьмяно мерехтить. Льоні сниться сон.

Льоня стоїть посеред великого двору, навколо багато святково вдягнених людей та папарацци з камерами. Льоня у фраку, йде червоною доріжкою до якогось дивного нагромадження, що стирчить прямо з землі.

Льоня (підходить ближче). Це що – церемонія вручення Оскару?

Дивне нагромадження. Ні, тут зараз будуть тягнути мільйон.

Льоня. Ти що таке?

Дивне нагромадження. Я – РІПКа. Раціональна Інвестиція Після-Кризова. Або можеш мене звати просто: МІЛЬЙОН.

Льоня. Мільйон? Справжній? А чий ти?

РІПКА. Можу бути будь-чий. Можу бути твій, якщо ти мене витягнеш.

Льоня. Витягнути можна (чухає потилицю). Та ти так глибоко сидиш у землі…

РІПКА. Тобі що в дитинстві казок на ніч не читали? Посадили ріпку, яка виросла велика-превелика. Всі її тягнули і витягти не могли…

Червоною доріжкою до Льоні та РІПКИ наближаються Дід і Баба.

Дід. Привіт, Льоню!

Льоня. Доброго здоров’ячка!

Дід. РІПКА не бреше. Я її тягнув-тягнув один, Бабку покликав на допомогу – нічого не виходило. Хто ж не хоче стати мільйонером? Тоді ми стали вкладниками до недержавного пенсійного фонду. Тепер щомісяця отримуємо суттєвий додаток до державної пенсії. На жаль, ми вже старенькі, пізно почали використовувати таку можливість, як недержавний пенсійний фонд, тому мільйон – цілу РІПКУ – навряд чи витягнемо. Але внучці своїй переказали, що це непогана нагода збагатитися до часів активної і не дуже активної старості…

Червоною доріжкою під спалахи фотокамер до товариства наближається Внучка – в короткій спідниці та на високих підборах.

Внучка. Справді, в моїх стареньких з’явився реальний шанс стати схожими на пенсіонерів з розвинених країн – подорожують, відпочивають, відвідують ресторани, купують автомобілі, ще й дітям та внукам (показує на себе) допомагають. Але мені до пенсії далеко, а мати непогані статки хочеться вже зараз. То я теж долучилася до процесу витягання РІПКИ.

Льоня. Тягнеш гроші з пенсійних виплат Діда та Баби?

Внучка. Витягнеш з них! Я знайшла свій шлях: вкладаю кошти до інвестиційних фондів. В мене є пристойна компанія з управління активами, діяльність якої цілком відкрита та прозора. Отримую регулярні виплати. Зараз, звісно, ще відчувається криза, тому про власний мільйон мріяти не доводиться. Але світло в кінці тунелю вже видно, фондовий ринок не може бути в боковому дрейфі вічно. Тоді мені, цілком імовірно, замало буде однієї РІПКИ…

До Льоні, Діда, Баби, Внучки та РІПКИ підбігає, підібгавши хвіст, собачка Жучка.

Жучка. Ну прошу вас, візьміть мене до себе, я теж хочу трошки потягти РІПКУ.

Всі разом. Іди звідси! В тебе інша інвестиційна політика. Ми ж тобі казали: в банку гроші можна зберігати, а не заробляти на банківських внесках. Ти нам, Жучка, не повірила. Тепер у нас виросла велика РІПКА, а в тебе що? Іншим разом будеш розумнішою і почнеш інвестувати в РІПКИ.

Собачка Жучка жалісно скавучить і йде геть.

Червоною доріжкою вальяжно суне Кішка Мурка. До неї кидаються журналісти, намагаючись взяти інтерв’ю.

Внучка. Погляньте на цю Мурку! Ще тижня не працює з брокерами на біржі, а яку пику наїла та здобула шалену популярність. Знайшла собі брокера, купує і продає через нього акції і катається, як той сир у маслі!

Мурка (підходить і чує останні слова Внучки). А ти не заздри, Внучка. Ти все одно більше за мене маєш! Я теж маю повне право потягнути РІПКУ. Думаєш, така безхмарна робота на фондовому ринку?

Внучка. Та гріх тобі скаржитись! Твій брокер тобі надає кваліфіковані консультації, підсовує найбільш вигідні оборудки. Ще б пак! Він же на комісійних сидить. Ти, Мурка, заробляєш, і брокер одночасно з тобою іде вгору.

Мурка. Мені брокер радить, але рішення приймаю я сама – на свій ризик. А за тебе, Внучка, взагалі управляюча компанія думає та інвестує.

Внучка (по-філософськи). Таааак!… У кожного своя РІПКА і свій шлях широкий…

Бабка (кричить і ховається за Діда). Ааааа! Миша!!!!

Льоня (копається в комунікаторі, знаходить на дитячому Інтернет-сайті «Казку про Ріпку» і зачитує). «Покликала Мурка Мишку».

Всі разом (до Мурки). То це ти Мишку покликала???

Мурка. Так, я. Наша Мишка нещодавно стала відомим Інтернет-трейдером. Цілий день Мишка сидить в руках з комп’ютерною мишкою і бере участь в торгах акціями через всесвітню мережу.

Мишка (махає товариству лапкою). Вітаю-вітаю! Від імені нашої численної мишачої громади! Я прийшла також тягнути РІПКУ.

Льоня. А можна і мені РІПКУ потягнути?

Всі разом. А ти хто такий?

РІПКА (віщує з-під землі). Сорока-білобока на припічку сиділа, дітям кашку варила, ополоником мішала, хвостиком накривала…цьому дам і цьому дам, цьому дам і цьому дам, а цьому – не дам!

Всі разом. Бо цей буцман діжі не місив, дров не носив, діток гулять не водив, мільйон не інвестував – справжній лежень!

Льоня (хапається за голову). Я хочу прокинутися! Це нічна мара!

Тим часом Мишка хапається за Мурку, Мурка за Внучку, Внучка за Бабку, Бабка за Дідуся, Дідусь за РІПКУ. Тягнуть-потягнуть – та й витягли РІПКУ. РІПКА лежить на землі, починає роздуватися до неймовірних розмірів і вибухає, засипаючи всіх навколо дощем із грошових купюр різної номінації.

Льоня прокидається і ніяково дивиться на Філю, котрий встигає прибрати крило з його очей.

Льоня. Філю! Мені таке наснилося! Миші займаються Інтернет-трейдингом, коти працюють на фондовому ринку через брокерів, внучки вкладають кошти до інвестиційних фондів, а їхні бабусі та дідусі долучаються до недержавних пенсійних програм… Один я не тягну Ріпку. Ну ще собачки, котрі, наче шворками, прив’язані до своїх банківських депозитів… Філя! Ти стільки від мене приховуєш!

Філя (ховає Магічний Кристал). Всьому свій час. Ріпка – дуже примхлива рослина. Перед тим, як її витягнути, її слід грамотно та обережно ростити… А перед тим – обрати місце, де посадити…

Льоня розпачливо лізе на книжкову полицю за підручником з економічної теорії і бурмочить:

Льоня. Філя, ти – друг, але істина мені дорожча…

(Продовження в наступному пості)

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН, або Частина XX про короткий терпець потенційного інвестора

Пятница, Ноябрь 5th, 2010

(Казка для дорослих. Продовження).

Квартира Льоні Голубка.

Льоня дістає з-під ліжка валізу, в якій лежить його мільйон, стирає пил, перевіряє наявність грошей і направляється до виходу. Совеня Філя здіймається вверх і перекриває шлях до дверей.

Філя. Куди??! Не пущу!

Льоня. Йди геть! Досить з мене! Я півроку чекаю, що ти чітко назвеш мені гідний об’єкт для інвестування, а ти годуєш мене байками. Земля та нерухомість, золото та коштовне каміння, твори мистецтва й антикваріат, навіть вино сюди притягнув… В моїй голові така каша утворилася — одні сумніви замість чіткого уявлення відносно конкретних дій. При цьому говориш, що всі ці об’єкти є непоганими… з точки зору диверсифікації внесків. А основні гроші куди вкладати??? Все, вирішив: йду до банку і відкриваю депозит.

Філя. Стій! Чверть українських банків мають величезні проблеми і не можуть гарантувати своїм клієнтам обіцяні виплати. А як ти думав? Наслідки фінансової кризи ще довго даватимуть про себе знати. Та й взагалі – що за інвестиційний інструмент, твій депозит? Максимум, що він може забезпечити, це збереження коштів. В усьому світі люди в банках гроші заощаджують, а не примножують. Завдання депозитних процентів – перекрити інфляцію, а не принести тобі прибутки. А коли у банка виникають проблеми, законодавство далеко не всіх країн захищає вкладників від фінансових катаклізмів. В Україні, наприклад, якщо ти вкладеш увесь свій мільйон у банк, а той лусне, ти отримаєш аж 150 тисяч гривень компенсації…

Льоня. Що, всього 150 тисяч???

Філя. Ну так, символічно, на ліки від інфаркту…

Льоня. Боже, як у фільмі жахів!

Філя. Зрозумій, я зовсім не відмовляю тебе. Мати справу з банківським депозитом – не така вже погана справа. Поки з банком усе гаразд, ти можеш бути спокійним, що, по-перше, отримаєш свої гроші, по-друге, знаєш, скільки отримаєш і, по-третє, коли. Це вже немало в наш час.

Льоня. Якісь там картини нещасні дають по 10% річних прибутку, а банки обіцяють і 15%, і 18%!!! А сьогодні я прочитав уже про 20%! І ти кажеш, що все не так погано, але…

Філя. Тримайся подалі від гучних обіцянок. Бачиш рекламу про 20% річних, обійди такий банк стороною. Виконати такі свої зобов’язання банкіри зможуть, тільки перебуваючи в зоні дуже високих ризиків. Швидше за все, вскочиш в шахрайську халепу… Сьогодні депозитні ставки падають. Мова, звісно, про стабільні банки.

Льоня. А мільйонери? А олігархи? Не повірю, що вони вкладають кошти під 5% річних?! Та через інфляцію вони б вже поздувалися!

Філя. Це правда. Інфляція, як шашель: останнім часом її апетити вище за депозитні ставки… А щодо олігархів… не переживай, вони не відкривають банківські депозити, вони купують банки.

Льоня. Як це?

Філя. Вони купують акції банків. Так що поклади назад свою валізу, сідай, я розповім тобі дещо про акції. Дивись, що в мене є (дістає шматок рожевої каменюки). Магічний кристал! Ніяка машина часу не потрібна: зображення видає швидше за будь-який Інтернет-сервер (розкидає крила над каменюкою, вона починає завантажуватися, загорається, видає звуки, схожі на Microsoft).

Магічний кристал. Бачу! Чую! Знаю!…

Філя. От і добре. Багато років тому люди додумалися до примноження власного багатства шляхом самоорганізації. А ну розкажи нам про перший акціонерний банк.

Магічний кристал. 1345 року твої предки створили в Генуї банк. Його капітал поділили на 20 400 рівних часток. Банк мав виборне колективне управління. Справу успішно продовжили голландці, які заснували потому всесвітньовідому Ост-Індську компанію. Досвід поширювався стрімко – до англійців, німців, французів.

Філя. Ясна річ! Тоді вже з’явилися об’єктивні чинники створення акціонерних товариств. Об’єднання та взаємодопомога, принципи колективного управління та взаємоконтролю допомагали успішному менеджменту. А докладніше?

Магічний кристал. Перш за все, форма акціонерного товариства допомагає розподілити комерційні ризики, що пов’язані з інвестиціями. Частки капіталу розміщуються в підприємствах і легко можуть бути виставлені на торги. По-друге, інвестор завжди може отримати інформацію про те, як управляється компанія, через посередництво людей, в обранні яких він сам брав участь.

Філя. Це ж, по суті, інститут представницької демократії в дії! А демократія, як відомо, навіть з усіма своїми недоліками залишається найкращою формою управління.

Магічний кристал. До того ж, акціонерні товариства дуже гнучкі в способах, формах і принципах власної самоорганізації. Це дає можливість постійно вдосконалювати структуру та методи управління капіталом, а отже, ефективніше примножувати останній. Тому, як не намагалися уряди різних країн у різні часи втручатися в роботу акціонерних товариств, переводячи їх на «ручне» управління, нічого, в глобальному масштабі, не виходило.

Філя. Акціонерні товариства виявлялися більш живучими!

Магічний кристал. Так, 1720 року англійський Bubble Act заборонив створювати товариства з обмеженою відповідальністю, сьогоднішні Limited.

Філя. І що?

Магічний кристал. Юридичні особи «втекли» до сусідніх країн і почали активно впроваджувати свій досвід на території європейського економічного простору.

Філя. Ну, і хто програв? Автори закону…

Магічний кристал. Так-то воно так, але й їх зрозуміти можна. Бо не без того, що біля керма акціонерних товариств траплялися подеколи відверті авантюристи чи шахраї. Так, у 18-му столітті Джон Ло створив акціонерне товариство і довів його до рівня могутньої фінансової монополії. Він спромігся використовувати навіть праобрази рекламних слоганів та ПР-технологій для «розкрутки» свого дітища. При цьому нахабно завищував вартість акцій, інколи навіть у сотні разів. Спекулював цінними паперами відверто.

Філя. Фінансових консультантів, таких як я, тоді ще не було, тому деякі мої необачні родичі, та й не лише вони, суттєво втратили на його оборудках…

Магічний кристал. Так, особливо, коли фінансова піраміда Ло почала валитися. Вкладники, хто встиг, масово скинули свої акції. Ло, рятуючи ситуацію, умовив короля Франції друкувати й друкувати гроші. Це призвело до небаченої інфляції, що ледь не завершилася революцією: бунти, погроми продуктових лавок…

Філя. Зрозуміло! Зловживання можливі і в діяльності акціонерних товариств. Але все ж таки ступінь прозорості в такій організаційній формі значно вищий. Піраміда Ло виникла внаслідок регулярного втручання в її діяльність короля. А на короля тиснув сам Ло. Коло замкнулося, монополія знищила демократію. Сьогодні все це регулюється по-іншому: публічні корпорації контролюються через механізми стримувань і противаг, для їхніх менеджерів встановлено чимало різнорівневих обмежень… Ти подумай, Льоню, акціонерні товариства виникли для того, щоб збільшувати капітал таких, як ти. Може, варто подумати? (кристал потроху згасає, і в кімнаті темнішає).

Льоня мирно дрімає, обнявши свою валізу з мільйоном.

Філя (зітхає). Бач, стомився. Наступного разу треба якось дохідливіше пояснювати…

(Далі буде)