Не можеш пити – не муч горло
(Народна мудрість, яку цитує Вєрка Сєрдючка)
Не можеш писати, не пиши
Не можеш не писати – пиши
(Народна мудрість, яку поділяю і я)
Ви помітили, що за сила-силенна інформаційного флуду з’явилася під час фінансової кризи у світових та вітчизняних медіа?
Інформація, яка раніше могла розповсюджуватися лише через недолугі розмови фінансових квазі-аналітиків та їх перекази у виконанні домогосподарок, сьогодні все частіше друкується у шпігелі поважних видань.
Говорити про помилки медійників не варто – вони не винні, тому що сфера фінансової аналітики та прогностики потребує глибоких і системних знань.
Не всі ними володіють, і це не дивно.
Дивує інше: чому люди, які відверто не мають морального права коментувати драматизм сучасного моменту, роблять собі паблісіті, стрибаючи з прес-конференції на круглий стіл, з ефіру на ток-шоу?
Як наслідок, інформаційна складова нашої фінансової кризи виявилася на порядок руйнівнішою для соціуму, ніж реальні трансформації в фінансовій системі, що спричинені кризою.
Ви можете закинути мені, що сьогодні модно писати блоги і спостерігати за тим, скільки коментів на них з’являється щодня. Упереджую: я не піжон і не мазохіст. І чудово обходився без кулеметних стрічок анонімного бруду.
Не відношуся я й до наївних керівників, які захворіли на манію величі, втратили відчуття реальності і не розуміють, що маючи більше ста підлеглих, можна з легкістю отримати мінімум сто позитивних коментів на свої блоги протягом максимум п’яти хвилин…
Тоді чому?
Я приєднався до когорти шанувальників блогової культури з кількох причин.
Причина перша
Мені справді є що сказати. Думаю, мій досвід та послужний список, яким я пишаюся, важко заперечити. Більше того, я маю моральне право говорити. Це дуже важливо – мати моральне право. Це гарантія того, що своїми висловлюваннями ти не нашкодиш.
Коли із зали Страшного Суду вийшли двоє – письменник, автор багатьох бестселерів, і серійний убивця, виявилося, що перший за вироком отримав тисячу років лизання розпеченої сковорідки, а другий – лише сто років пекла. Письменник був у розпачі, мовляв, за що такі муки, адже він не згубив жодної душі. Убивця лише знизав плечима: «Нічого дивного, вбивати я вчився на твоїх книжках…».
Причина друга
Мені не просто є що сказати. Мені цікаво почути відповідь. Навіть злі анонімні висловлювання тих, хто читатиме мої роздуми, мають для мене виключне пізнавальне значення. Я буду відповідати всім! Повірте, чим вище піднімаєшся соціальними сходами, тим складніше відчувати життя в усьому його різномаїтті.
Чим більше свободи прагнеш, піднімаючись угору, тим у більшу залежність від обставин та ситуацій потрапляєш. Я докладаю максимум зусиль до оптимізації «вилки» влади та свободи. Але не завжди це виходить успішно, часом «вилка» боляче ранить. Так, вада будь-якого керівника високого рівня — це погляд на світ через тоноване скло персонального автомобіля.
До речі, в житті не бачив більш хамської реклами, що не так давно з’явилася на бігбордах та лайтбоксах у Києві: тоноване скло дорогої машини, зелене поле, на якому дівчина замахнулася ключкою для гри в гольф, пихатість господаря авто, штучна пафосність.
Відразу народилися теми для дослідження: «Окремі види реклами як квінтесенція вітчизняного жлобства». Або: «Реклама товарів і послуг VIP-класу як чинник формування протестної суспільної групи»…
Дуже вчасний рекламний креатив – коли під банками стоять черги людей, намагаючись у відчаї забрати звідти здевальвовані гривні.
Причина третя
«КІНТО» святкує 17 років. У блогах я розповім історію своєї компанії, яка нерозривно пов’язана з історією країни, що народжувалася на попелі Радянського колосса.
Моя самоідентифікація з Україною та її мовою відбулася на самому початку 90-х, коли я на рік поїхав за океан, до США. Парадокс, але потрапивши до країни іммігрантів, що наче Хронос з’їдає національні відмінності, у 1991 році я повернувся додому українцем.
За це я й досі вдячний американцям. Той, хто свідомо може згадати перипетії перших років Незалежної України, зрозуміє, чому так важливо їх пам’ятати та аналізувати саме зараз. Справа в тому, що ми пережили багато криз, і ця, до якої ми прийшли більш-менш заможними, порівняно з початком 90-х, відрізняється хіба що нашим ставленням до факту збідніння. Ми вже звикли жити непогано, і відмова від комфорту, як кропива, шмагає наше самолюбство.
Як і всі люди, я маю право на помилки. Як і решта, маю право на їх виправлення. А сьогодні, як ніколи раніше, я відчуваю потребу висловитися і хочу бути почутим.
07.04.2009 в 10:42
Добрий день, пане Сергій!
Хотілось задати так питання. Ваша компанія є Відкритим акціонерним товариством. Чи Ви не планували, може плануєте в майбутньому продати частину акцій. Тобто, щоб Ваші акцій торгувались на біржі, як мінімум в Україні. Яка у Вас політика по цьому питанню? Чи дочекаються приватні інвестори можливості купити акції ВАТ «КІНТО»?
Дякую.
08.04.2009 в 15:25
Tak-tak, a vidpovidej to nemae. Ja osobysto jak vash investor vymahaju zvilnyty usih, hto vynen v povnij vtrati zaoshadzenj ljudej. Jih profesionalamy nazvaty ne mozna! She na blog zajdu podyvljusja, chy je hoch odna vidpovidj pro 1. skorochennja nedolug kerivnykiv fondiv, 2. skorochennja vytrat.
15.04.2009 в 15:00
Повторю питання, що вже прозвучало. Що твориться з Синергія 3? Задовільної відповіді від менеджера я не одержав. Вча/акцію впала 24 березня
з 15615.78 грн до 10776.33 грн. Тобто Фонд за один день втратив
32.11 млн. грн. Потрібне пояснення, яка операція призвела до такої втрати.
Адже зміна вартості акцій портфеля Фонду з 23.03 на 24.03 дуже далека
від такої втрати вартості активів Фонду. Мені пояснили це РЕПО-угодою з акціями «Хмельницькобленерго», але виявилось що принесло не збитки, а прибуток Фонду 7.69%. Тобто пояснення нема.
2. Слідуюче падіння сталось 10.04. Пояснення: акції «Нікопольського
заводу феросплавів» впали з 5 грн до 1.6 грн. Згідно з офіційною котировкою на сайті ПТСФ вартість цих акцій
9.04 (і раніше) була 0.35 грн, а 10.04 зросла до 1.6
грн. і залишається такою дотепер. При цьому вартість більшості акцій портфеля
Фонду згідно до офіційної котировки теж зросла, при чому для ряду позицій значно,
в декілька разів. А вча/акцію знову впала з 11334.41 грн до 9832.40 грн.
Втрата Фонду при цьому становить 9.965 млн. грн.
Якщо падіння 10.04 було б з 5 грн до 1.6 грн (чому це не відповідає офіційній котировці ?) то втрата Фонду була б 34,5 млн. грн, а не 12.9 грн, названа в поясненні менеджера. Тобто пояснення знову нема.
3. Загальна тенденція на ПТСФ теж говорить про ненормальність ситуації.
Індекс ПТСФ зріс з 207.16 24 березня до 304.77 14 квітня,
тобто зріс на 47 %. І вартість більшості акцій портфеля Фонду теж значно зросла за цей час.
А вча/акцію Фонду при цьому впала з 15615.78 грн до 10321.69 грн ,
тобто впала на 34 %, а Фонд при цьому втратив 35.1 млн грн.
То які ж операції привели до таких втрат ? Це особливо хвилює акціонерів, що змушені були залишити Фонд 30 квітня, як і передбачено договором ?
Якщо це РЕПО-угоди чи інші, дохід яких буде після 30 квітня, то це виглядає як їх покарання, уже покараних.
Чому саме вони мають страджати від цих операцій?
Пане Сергію ! Уже хтось зауважив, що не варто задавати такі питання Президенту.
Але від менеджера задовільної відповіді не одержано. Хоча алогічність ситуації шокує.
15.04.2009 в 19:19
Не вдаючись до подробиць, з графіка СЧА Синергії3 і Індекусу ПФТС видно, що
мало місце як різкий скачок Синергії3 1 березня (з 11 тис. до 15,6 тис.грн), так і падіння 27 брезня з (15,6 до 10,8 тис.грн.). За цей же період ПФТС практично не змінився, а почав стрімко розти лише з 31.03.09.
А те що він виріс за квартал на 30%, то це тимчасово. Через тиждень впаде на 30%, а синергія не зміниться. Структура активів фонду і індексу далего не однакові.
ІМХО.
18.04.2009 в 01:05
Впринципе нормально, но сайт еле грузится 🙂
18.04.2009 в 14:28
Ого ваш блог на 1-й странице поиска !
20.04.2009 в 09:41
Na RSS podpisalsya, a svezhie posty prihodyat ne vsegda pochemu to. Ento tolko u menya tak??
Vopros nomer dva. Hotelos’ by uznat kak u vas obstoyat dela s yandex traffikom posle vvedeniya novogo algoritma? Vot u menya rezko traf upal(((
20.04.2009 в 23:23
Онотоле сказал что ето не так, и мы ему верим 🙂
22.04.2009 в 17:22
Да не помоему все в порядке, хотя зависит от скорости
27.05.2009 в 22:25
На это может уйти несколько месяцев или пару лет, но, так или иначе, Соединённые Штаты и другие развитые экономики, в конце концов, преодолеют сегодняшний кризис.
27.05.2009 в 23:10
Однако мировая экономика, вряд ли будет чувствовать себя так же хорошо. Даже после устранения худших последствий данного кризиса мы, вероятно, окажемся в несколько де-глобализованном мире —в
27.05.2009 в 23:39
объёмы внешнего финансирования снизятся и значительно уменьшится аппетит богатых стран создавать крупный дефицит по текущим счетам. Станет развивающихся