Коли компанія «КІНТО» обрала для себе ідеологію транспарентності, багато хто запитував, навіщо мені цей зайвий клопіт — відкривати секрети свого бізнесу.
Чим менш відкритим є суспільство, тим простіше маніпулювати його громадянами.
Чим більш заплутаними є схеми ведення бізнесу, тим більше шансів скористатися необізнаністю клієнта і збагатитися за рахунок його «цнотливості».
Натомість практично в усіх серйозних підручниках з мікроекономіки на різних прикладах математично доводиться: клієнта не можна дурити не лише тому, що це аморально, а і тому, що це невигідно. Бізнесові схеми, які спрямовані на стрімке та нечесне збагачення – прямий шлях до банкрутства в недалекому майбутньому. Хоча життя без виключень неможливе, тому математичні аксіоми інколи не спрацьовують.
Авторитетність компанії та механізми, що забезпечують її максимальну відкритість, це правила чесної гри. Як тільки потенційний клієнт їх відчує, він перетвориться на реального клієнта. А для того, щоб він став твоїм клієнтом назавжди, високий стандарт транспарентності має зберігатися протягом всього періоду співпраці.
Інвестиційний бізнес в Україні народився практично одночасно з нашою державою. Сімнадцять років триває активна медіа-підтримка політологічного лікнепу, основним змістом якого є становлення громадянського суспільства в нашій країні. Багато людей почали свідомо піднімати рівень своєї політичної активності, поступово формуючи власну громадянську позицію. Звісно, можна досхочу сперечатися щодо довершеності системи представницької демократії, але нічого більш ефективного, з точки зору управління, людство дійсно поки що не винайшло.
Інвестиційний бізнес в Україні – «однокласник» держави. Але ніхто системно, а тим більше за підтримки державних інститутів чи громадських організацій, не займався просвітництвом серед реальних або потенційних вкладників. Нікому просто не спадало на думку, що інвестиційний бізнес є необхідним елементом розвитку економіки.
І транспарентність інвестиційної діяльності стала «приватною» справою компаній, що обрали для себе цю діяльність. Державі не потрібен був клопіт з вихованням культури інвестора: пояснювати механізми примноження капіталів ніколи не входило до кола її пріоритетних завдань.
Але транспарентність без медіа-ресурсу неможлива. Тому фондові компанії вперто йшли до редакцій друкованих ЗМІ, телеканалів, радіопрограм з пропозиціями піднімати в країні рівень фінансових знань, маючи на меті стратегічний план: через появу вітчизняного інвестора пожвавити роботу всього фінансового організму в державі. На жаль, в більшості випадків представники мас-медіа пропонували заплатити компаніям чималі гроші за рекламу своєї діяльності. Вони не переобтяжували себе розумінням стратегічного значення «ліквідації неписьменності» для розвитку своїх спеціалізованих ресурсів. Байдуже, що такий лікнеп розраховувався на перспективу, на майбутнього інвестора, який згодом дозрів би до розуміння сенсу інвестування у фондовий ринок, і вивів би таки економіку України, та й їхні мас-медійні ресурси, на якісно новий рівень.
Більшість компаній порахували витрати на рекламу і відмовилися від ідеї фінансового просвітництва за власний рахунок. Тому, «лишившись при своїх», пересічний громадянин досьогодні сприймає інвестиційну діяльність як «фестиваль у Каннах», як справу для обраних, втаємничених.
Статистика лише вторить: інвестування — переважно чоловіча справа для тридцяти-тридцятип’ятирічних людей з вищою освітою. Воно й недивно, адже в інформації, що час від часу все ж виплескувалася на сторінки спеціалізованих медіа-ресурсів, здатні були розібратися представники саме підготовленої аудиторії.
Колись мені зустрілася дефініція, в якій відкритість (транспарентність) визначалася як максимальне інформування суспільства про всі рішення та дії, а також про їхню доцільність. При цьому, йшлося в дефініції, скорочення інформації припускається за необхідності дотримання вищих державних інтересів.
Транспарентність, відносно тієї справи, якою я займаюся, має кілька рівнів:
- Перший рівень – просвітницький — стосується процесів в інвестиційному середовищі – світовому і на рівні держави – в цілому. Я вже говорив про відсутність будь-якої зацікавленості з боку інститутів держави опікуватися інтелектуальним рівнем інвестора. Розробка і реалізація заходів у цьому контексті могла б стати потужною системою захисту населення від кримінальних схем.
- Другий рівень належить самоорганізованим в різноманітні недержавні організації (асоціації, спілки, клуби) компаніям, що є гравцями на фондовому ринку країни. Це спосіб захистити молоду «індустрію» від «паршивих овець» у власному ж середовищі. «Цехи» за професійною ознакою почали створюватися ще в середньовіччі.
Так, наприклад, львівський цех пекарів відправляв на дибу свого ж колегу, який порушував технологію випікання і годував міщан глевким хлібом. Іноді шкодую, що часи змінилися. Саме тому, що індустрія молода і саме тому, що від неї багато чого залежить в економіці. Значить, в майбутньому цілої країни.
- Третій рівень віддано на відкуп окремим компаніями. Я не боюсь звинувачень у прихованій чи відвертій рекламі: компанія «КІНТО» була не лише піонером на фондовому ринку держави; їй довелося торити дорогу, розробляючи ідеологію спілкування з інвестором, всім тим, хто ішов за «КІНТО» — в тому числі своїм конкурентам.
- Четвертий рівень – це рівень керівника компанії. До речі, Перший Незалежний Інвестиційний Блог – тому підтвердження.
Для себе я визначив не лише рівні транспарентності, а й рівні внутрішніх, мотиваційних потреб у ній:
- Так, перший рівень мотивації характерний для компаній, які виходять на біржовий ринок.
Дії публічної компанії, що торгується на фондовій біржі, можна порівняти з високопрофесійним стриптизом. Красиво, вишукано, елегантно, продумано. Всім цікаво, наскільки досконалі жіночі форми у стриптизерки під блискучими клаптиками одягу, але нікому не спадає на думку цікавитися її системою травлення. Всім цікаві досягнення публічної компанії, але мало хто, крім аудиторів, заходиться розбиратися в усіх тонкощах того, як саме оприлюднені результати були досягнуті.
Успішність стриптизерки визначається сумою зібраних в залі «преміальних». Рівень транспарентності та передбачуваності публічної компанії оцінюється надбавкою до біржової ціни на її акції.
- Другий, уже вищий, рівень мотивації з’являється в представників фінансового сектору так званого «віртуального» бізнесу – банків, страхових та фондових компаній.
Складові їхньої діяльності мають бути гранично прозорими та зрозумілими, інакше клієнту не спаде на думку навіть зазирнути до їхнього офісу. Та особливо транспарентними мають бути компанії з управління активами, що не можуть гарантувати певного розміру доходу чи запевняти у неймовірності збитків.
Навіть складні банківська та страхова справи доступніші для сприйняття — мова, зазвичай, йде про чіткі умови договору: певні проценти, суми відшкодування тощо. Транспарентність КУА — це не просто стандарт, що встановлюється законодавцем і допомагає клієнтам зрозуміти динаміку інвестиційного процесу взагалі та стан власних інвестицій зокрема.
Транспарентність КУА — це спільна філософія компанії з управління активами та клієнта, це своєрідний «суспільний» договір, який краще снодійного береже спокій клієнта тоді, коли гроші не вдома, а працюють на нього на фондовому ринку.
На завершення підніму настрій тим, хто ще не вирішив – потрібна йому транспарентність від КУА чи від будь-кого ще в цьому світі.
Етимологія слова «транспарентність» достатньо складна.
Одні переконують, що слово пішло з французької і перекладається як прозорий, відкритий.
Інші — що воно походить від латинських
trans – прозорий та
pareo – наскрізь, очевидно…
Дуже цікавим видається мені пояснення з області медицини.
Транспарентність (від латинської trans — пере, через та англійської parental — батьківський) – надзвичайно рідкісна здатність чоловіка до одночасного запліднення безлічі жінок.
Не вірите? Перечитайте «Пісню пісень» з Біблії.
У царя Соломона було «шістдесят цариць, і вісімдесят наложниць, і дівчат без числа». Пам’ятаєте анекдотичне «…а поцілувати?». Насправді, подейкують, це слова Цилі, 76-й наложниці царя.
«А поцілувати?» — розчаровано шепотіла вона своєму коханому Соломону, який просто робив свою чоловічу справу.
Тож навряд чи й піонери інвестиційного руху в Україні дочекаються подяки за встановлення стандартів транспарентності в інвестиційній діяльності від своїх колег-початківців, які часто й густо забувають про те, що простий шлях веде до пекла.
Пусте. Були б здорові!
17.04.2009 в 12:52
Юнг писав: «еск1з людин1 даеться в день народження 1 на протяз1 життя його можна т1льки розфарбувати»
Вс1 монологи пана Серг1я в1дзначаються 1нтернальним локусом контролю, дом1нантою лог1ки над етикою, 1нту1ц11 над сенсорикою. Так що зм1н не буде.
17.04.2009 в 20:31
Миколо, хватить умничать.
18.04.2009 в 09:18
Я згоден з Романом,досить психоаналізу Миколо, не Ваша це участь, як і моя — Вам робити зауваження.
19.04.2009 в 19:28
Незрозумілим залишається використання слова «транспарентність» замість поширених, зрозумілих та таких, що мають те ж саме значення, рідних «прозорість» та «відкритість». Навіть жарт наприкінці не допомагає це слово адекватно сприйняти.
21.04.2009 в 07:44
Я просто перев1ряю теор1ю, корреляци1я 100%.
21.04.2009 в 18:18
Интересуюсь значениями слов – небольшое безобидное хобби… Слово в заголовке статьи подействовало на меня как красная тряпка на быка. А когда я понял к чему тут царь Соломон, захотелось засмеяться… Это дикая байка, как Вы могли поверить? Дело в том, что в отличии от Википедии, которая серьезно спонсируется американскими некоммерческими организациями, имеет бюджет в миллионы долларов и где работает огромных штат модераторов проверяющих информацию, которую вносят пользователи, в аналогичных русскоязычных проектах можно встретить любой бред. Я например встречал определение собаки, как «четырехногого животного, которое может укусить». Тот проект с которого вы взяли историю по Цилю — «http://encyclopedia.dekanat.ru» — это юмористический проект и статья тоже юмористическая на равнее со статьями о вьетнамских божествах Лелике и Болике или редком животном — Коне в Пальто. Просто хочу это отметить, а то половина читающих ваш блог серьезно будет пересказывать про «одночасного запліднення безлічі жінок», не дав себе труда подумать.
Дело в том что слово транспарентность – дискуссионное у русскоязычных лингвистов на предмет откуда заимствовано, каким порядком и с каким смыслом. Например о вторичном заимствовании из английского: «http://rus.1september.ru/2004/44/1.htm»
Не вдаваясь в подробности, скажу что это слово в современном деловом мире стало очень популярно. В выступлениях англоговорящего паблисити, в англоязычной прессе, это слово употребляется очень-очень часто. И стало оно так популярно, в связи с тем, что утратило изначальный смысл и приобрело буквальный. И смысл который вкладываем мы в Украине в слово «прозрачный», очень отличается от того, который американцы вкладывают в «transparental». Там это носит достаточно негативный подтекст и чаще всего употребимо в контексте – «через голову родителей». Transparental information для хозяйственных обществ чаще всeго означает приоритет внешнего аудита над внутренним учетом, а transparental control – чаще всего контроль одних акционеров над предприятием в ущерб другим или менеджмента в ущерб акционерам. Товарищ Буш говорил о transparental relations с Ираком, когда вводил войска в Ирак. Компания Микрософт пишет о своей операционной системе Windows, о ее превосходном транспарентном интерфейсе – пользователь не знает как все устроено внутри, но видит что происходит снаружи!
Я хотел бы пожелать Вам, чтобы Ваша компания была именно по нашему прозрачна, а не по их транспорентна. Не нужно стремиться быть как транспорентно управляемый Enron или транспарентно отчитывающийся о бонусах менеджменту AIG. Акционеру лучше не все знать о доходах, но получать их, чем все знать и ничего не получать.
22.04.2009 в 18:10
Даа… Достаточно спорно, поспорил бы с автором…
23.04.2009 в 21:31
Подойдя к второму обзацу необходимо будет побороть в себе желание его пропустить!
24.04.2009 в 12:04
Сергію, дякую, що Ви зачепили цікаву і актуальну тему прозорості/відкритості компанії. У зв’язку з цим виникло кілька питань.
Перше. Відомо, що фахівці Вашої компанії беруть активну участь у створенні законодавчої бази діяльності ІСІ. Аналізуючи недавню історію, неважко переконатися в недосконалості діючого законодавства. Наведу лише один приклад, який висвітлювався днями на цьому ресурсі, — облік операцій РЕПО, що призвів до суттєвого завищення вартості чистих активів. Як Ви оцінюєте якість чинної законодавчої бази? Яких змін прагнете?
Друге. Представник КІНТО пан Онуфрієнко в цей час очолює Дисциплінарний комітет УАІБ. За останній рік-два до інвестиційної сфери прийшло багато випадкових компаній і людей. За даними ДКЦПФР на ринку ІСІ працюють сотні компаній і створених ними фондів. Низьку ефективність в умовах кризи показала переважна більшість з них, зокрема і КІНТО. Але окрім того криза легко виявила багато фактів порушення законодавства, як-то невиконання зобов’язань деякими фондами перед своїми клієнтами, за якими стояли і вивід активів, і маніпуляції з вартістю ЦП, про що негласно кажуть фахівці; на щастя чи на жаль, недотримання фондами законодавчо визначених нормативів зі структури активів; шахрайство, як у випадку з «Кінгз-Кепітал», діяльності якої явно чи неявно потурала УАІБ, хоч, на мій погляд, мала б порушувати відповідні питання перед компетентними органами. Все це гостро ставить питання ефективності УАІБ як інституту, який Ви поставили на другий рівень за значущістю в плані прозорості. Тож чи не прийшов час позбутися згаданих Вами «паршивих овець» і очистити ринок від несумлінних компаній? В світлі написаного, що робить УАІБ загалом, адже це мало би бути однією з її основних задач, і представник КІНТО зокрема як голова її відповідного органу?
Третє. Чи планує КІНТО звітувати за вимогами GIPS (Global Investment Performance Standards — Глобальні стандарти результативності інвестування), що були підтримані і рекомендовані УАІБ?
Четверте. Було б набагато цікавіше почитати про те, як у Вашій компанії ухвалюються інвестиційні рішення та відбувається процес керування ризиками та конфліктом інтересів, що, зрештою, з відкритістю компанії пов’язано куди більше, ніж обґрунтування її необхідності (що зрозуміло) й абстрактні міркування та байки (що часто, пардон, нецікаво). Сподіваюся почитати про це у Ваших наступних дописах.
Нарешті, я цікавлюся освітніми програмами в інвестиційній сфері. На Вашому сайті зазначено, що пан Віктор Ботте та пан Віталій Птіцин – інвестиційні керуючі інвестиційних та пенсійних фондів КІНТО – у 1999 році здобули кваліфікацію CEFA (Сертифікований Європейський Фінансовий Аналітик) Європейської Федерації Фінансових Аналітиків. Як не дивно, в інтернеті інформації ані про цю сертифікацію, ані про згадану асоціацію знайти не вдалося. Хотілося би дізнатися більше.
Додам трохи щодо прозорості загалом. Для мене прозорість перш за все пов’язана з відповідальністю тих, хто береться управляти активами інвесторів. Без неї немає довіри – основи інвестиційного бізнесу. Без неї вся просвітницька діяльність буде зведена нанівець. І її бракує чимдалі більше. На наступні щаблі я би поставив саморегуляцію ринку і ефективне законодавство з пильним контролем над його дотриманням.
П.С. Я – такий самий прихильник чистоти мови, як і Ви – прозорості інвестицій. В своїх дописах Ви часто використовуєте слова іноземного походження, що мають однозначні українські відповідники, наприклад, на цій сторінці можна знайти «транспарентність» замість «прозорості», «дефініцію» замість «визначення», «етимологію» замість «походження» тощо… Скажімо, французи в своїй мові цілком свідомо уникають англіцизмів (їх просто майже не існує у французькій мові, бо французи вважають просто принизливим для себе користуватися чужими словами), а в Чехії років з десять тому активно почали проводити кампанію по заміні слів іноземного походження у вжитку чеськими відповідниками. Хотілося б закликати Вас уникати таких мовних паразитів, бо це ані красить стиль оповідача, ані збагачує нашу мову.
06.05.2009 в 17:00
Добрый день всем посетителям этого прекрасного блога. Хочу внести и свой вклад в целую историю положительных отзывов. Как и все остальные пользователи этого блога, я полностью доволен абсолютно всем (что бывает довольно редко, т.к. по профессии я педагог). Скорость работы, навигация, условно понятый интерфейс и целое море положительной информации – моя любимая обстановка. Сегодня я первый раз на этом сайте, но уже готов стать активным его пользователем. Буду рад всем, кто поддержит меня и будет также изо дня в день пользоваться данным блогом.
13.05.2009 в 21:16
Отличное начало.
А любителей покритиковать- поумничать хотелось бы спросить, почему не вы стоите во главе фондов или КУА?
Почему не вы создали данный блог?
22.05.2009 в 07:41
За такие посты надо награды давать! 🙂