Корпоративний блог КІНТО

Пошук

Архів записів

25 років без Моісея

27.09.2016 от

За рік до кривавих подій на Майдані, в січні 2013 року я спробував з фінансово-філософських позицій поділитися на сторінках сайту думками про тенденції суспільно-політичної деградації та професійними рекомендаціями як нам розірвати зачароване коло “неуспішності”, до якого потрапила Україна.

Пройшло три драматичніших та емоційно забарвлених роки нашої сучасної історії. Настав час осмислити траєкторію руху країни: де ми є, куди та як швидко рухаємось, чи вдалось нам нарешті вистрибнути за межі зачарованого кола.

Сучасна історія дає багато прикладів успішних та неуспішних країн. Є вдосталь прикладів, коли країни з неуспішних перетворюються на успішні. Випадків, коли країни занепадають і навіть зникають з політичної карти світу, теж досить багато. Чим же можна охарактеризувати омріяну “успішність”?

Існує надзвичайна кількість підходів до оцінки успішності країн, але все ж таки найбільш зовні вражаючою ознакою є ступінь взаємної довіри суспільства.

Декілька сторіч розвитку капіталізму беззаперечно продемонстрували продуктивність чесних відносин, що будуються на взаємній довірі. Сучасне математичне бізнес-моделювання однозначно свідчить про більш високу вигідність чесної співпраці з партнерами на відміну від ошуканства. Останнє може інколи дати короткотривалий надприбуток, та потім неминуче призведе до гарантованого занепаду бізнесу в майбутньому.

Високий рівень взаємної довіри суттєво знижує рівень транзакційних витрат суспільства, скорочує інфраструктуру, котра має забезпечувати нагляд та контроль за чесністю контрагентів. Тобто, з одного боку, йде здешевлення державного апарату, а з іншого, спрощуються інноваційні процеси,  прискорюється поява та реалізація нових технологічних рішень.

Одним із найбільш переконливих прикладів суспільної ефективності довіри є системи оподаткування в успішних країнах. Кожна з цих країн має свої історично-культурні та національні особливості формування податкової системи. Але спільне для них є наступне.

Перше. Кожен платник податків повинен мати відчуття, а ще краще, переконання, що він разом з переважною більшістю співгромадян сумлінно сплачує податки. Тобто, таким чином він поліпшує загальні умови проживання в країні.

Друге. Платники податків мають бути певні, що бюджетні кошти акумулюються виключно в інтересах суспільства, а їх використання перебуває під професійним управлінням менеджерів від держави та територіальних громад. Що активний громадський контроль діє на пониження корупціогенності бюрократії.

Третє. Кожен громадянин має бути переконаним, що несплата податків – це злочин. Злочинця буде покарано за будь-яких умов, не зважаючи на статус та імунітети.

Треба розуміти, що ступінь взаємної довіри суспільства є все ж таки досить помітною прикметою успішності, але похідною від більш глибинних процесів та діяльності певних економічних та політичних інститутів. 

Далі буде

Рубрики: Блоги | Коментарів немає » |

Стрибок із зачарованого кола

28.01.2013 от

Класик літератури переконав нас у тому, що рукописи не горять. А якщо і трапиться така неприємність, то Диявол поверне втрачене. Україна втрачає можливості перетворитися на успішну та заможну державу. На яку потойбічну силу нам залишається сподіватися?

Сучасний світ знає багато прикладів успішних і неуспішних країн. Є і чимало прикладів, коли країни з неуспішних перетворюються на успішні. Трапляється, що країни деградують і навіть зникають з політичної карти світу. Чим же можна охарактеризувати омріяну «успішність»?

Ознак чимало, але найбільш інтегрованою є ступінь взаємної довіри в суспільстві. Декілька сторіч розвитку капіталізму наочно продемонстрували ефективність чесних та довірчих відносин.

У будь-якому сучасному підручнику з економіки можна знайти математичні моделі, котрі переконливо свідчать про більш високу вигідність чесної співпраці з партнерами, ніж ошуканство, яке може дати успішний короткотривалий результат, але призведе до гарантованого занепаду бізнесу в майбутньому.

Високий рівень взаємної довіри в суспільстві суттєво зменшує транзакційні витрати суспільства. Суспільство стає ефективнішим в контексті скорочення інфраструктури, котра має забезпечувати нагляд та контроль за чесністю контрагентів. А якщо врахувати той факт, що подібні перевірки ведуться почасти забороненими (оперативно-розшуковими) методами, то ймовірним є й автоматичне скорочення тінізації цієї діяльності.

Одним із найбільш яскравих прикладів прояву суспільної довіри є системи оподаткування в успішних країнах. Кожна з успішних країн має свої історично-культурні та національні особливості формування податкової системи. Але спільним для них є наступне.

Перше. Кожен громадянин повинен бути переконаним, що не він один, а переважна більшість членів суспільства, сплачуючи податки, поліпшують загальне благо.

Друге. Платник податку має бути певним, що кошти, акумульовані в бюджеті, використовуються виключно в інтересах суспільства, а їх використання перебуває під «мудрим» керівництвом професійних менеджерів від держави та громадським контролем.

Третє. Кожен громадянин переконаний, що ухиляння від сплати податків буде покарано, не зважаючи на персоналії та імунітети.

Отже ключовим моментом для ефективної податкової системи є довіра громадян одне до одного, громадян до держави та держави до громадян.

Якщо ж у цьому контексті перейти до українських реалій, то можна констатувати, що рівень існуючої суспільної довіри, за принципом маятника, переходить у власну протилежність: повну суспільну взаємну недовіру. Це різко скорочує ефективність економічних відносин та державного управління.

Ніякий найдосконаліший податковий кодекс без встановлення гідного рівня суспільної довіри не може створити стабільну податкову базу для соціального та економічного розвитку.

Результати 2012 року та макроекономічні прогнози на 2013 рік ще раз підтверджують загальноісторичний досвід: спирання лише на силові методи акумуляції бюджетних доходів довгострокових результатів дати не можуть.

Вкрай необхідними є заходи підвищення довіри до фіскальної діяльності держави і створення реальних стимулів для детінізації доходів корпорацій та громадян і відповідно сплати ними податків у повному обсязі.

Так, фондові аналітики досить позитивно відреагували на ініціативи податківців із запровадження державного контролю над трансфертним ціноутворенням. Але вже зараз можна передбачити, що ефект буде дуже короткостроковим, якщо одночасно не буде впроваджено адекватні стимулюючі заходи, спрямовані на розкриття реальних доходів найбільших фінансово-промислових груп.

Досвід сучасних успішних країн наглядно демонструє, що розвинений фондовий ринок є ключовим мотиватором прозорості діяльності корпорацій та реального декларування їх доходів.

Чому в сусідній Польщі це успішно діє, а в нашій країні цей механізм не запрацював?

Перш за все, слід звернутися до історії виникнення та формування українського фондового ринку, який був створений у результаті запуску масової (ваучерної) приватизації.

Саме в процесі масової приватизації формувалась інфраструктура фондового ринку та пішло наповнення його акціями приватизованих підприємств. Така особливість творення наклала певні «родимі плями» на специфіку його діяльності:

— обіг акцій на біржах не залежав від волі та бажання емітентів: вони навіть могли не знати, що їх акції знаходяться в біржовому обороті;

— відсутність на біржах інформації про реальний фінансовий стан підприємств та їх виробничі показники;

— постійне скорочення обсягу акцій у біржовому обороті через їх концентрацію у руках фінансово-промислових груп;

— практична відсутність на біржах емітентів, створених поза приватизацією.

Так, гірський потік з каламутною приватизаційною водою перетворився спочатку на стояче водоймище, яке поступово трансформувалося в гниле болото. Але при цьому за всіма «формальними ознаками» український ФР виглядає досить пристойно: обіг цінних паперів перевершує внутрішній валовий продукт, на ринку зареєстровано більше тисячі ліцензованих торговців цінними паперами, компаній з управління активами та зберігачів, майже десяток бірж.

Та давайте подивимось на український фондовий ринок більш прискіпливо. Реальний інвестиційний обіг ЦП обслуговує тільки одна біржа та декілька десятків ліцензованих учасників фондового ринку.

Кількість останніх неупинно зменшується як за рахунок відсутності структурних реформ в економіці, так і під тиском фіскальних органів, які під прапором боротьби зі схемами з ухиляння від податків трощать «без сумніву й докору» та поза законом залишки здорових ринкових компаній.

Звісно, їх легше знайти та легше «розкуркулювати», якщо ще щось залишилось після чотирьох років кризової збиткової діяльності, ніж пустопорожні компанії-одноденки, які створюються виключно для оптимізації податків.

Так, дійсно, нищення болота напалмом виглядає досить ефектно, видовищно та навіть благородно. Інфіковані організми зникають миттєво, і не проблема, що разом з ними знищуються й осередки здорового життя.. Точніше, податківці вважають, що якщо це і проблема, то не їх, а тих здорових організацій, що знищуються.

Нажаль, фіскальні служби все більше уподібнюються до первісних людей-збирачів, які повністю з’їдали ресурсну базу та переміщалися далі на нові території, яких в той час було вдосталь. Але в нинішніх «збирачів» податків територія обмежена.

Цілком логічно, що життя змусить «збирачів» вдатися колись до наступної стадії розвитку, до «тваринництва».

Коли платників податків люблять, поважають, оберігають та регулярно від них отримують шерсть та молоко. Ось тут ми знову повернемося до фондового ринку, який апріорі може стимулювати збір «шерсті та молока», але цю функцію поки не виконує.

Як, на перший погляд, не дивно, на допомогу фіскалам, а відповідно і фондовому ринку має прийти реформа пенсійної системи, а саме запровадження накопичувальної державної пенсійної системи.

Для більшості громадян пенсійна реформа асоціюється з підвищенням пенсійного віку та параметрами пенсійних виплат з солідарної системи. Але це лише верхівка айсберга.

Ключова суть реформи полягає в переході до накопичувальної пенсійної системи. Саме завдяки вчасному її запровадженню Польща є однією з найбільш стабільних економік ЄС у кризовий період та демонструє творення тренду успішної країни.

Натомість Україна вже 5 років поспіль відтерміновує запуск повноцінної пенсійної реформи. Як результат – відсутність внутрішніх довгострокових інвестиційних та кредитних ресурсів відновлення та розвитку інфраструктури країни, деградація фондового ринку, демотивація як фізичних, так і корпоративних платників податків розкривати свої реальні доходи та вносити відповідні платежі до державного бюджету.

Я зовсім не збираюсь всіх переконувати, що успішність Польщі та деградація України пов’язані тільки з успішним проведенням та відсутністю пенсійної реформи. Але впровадження накопичувальної пенсійної системи стало для Польщі саме тою ланкою, вхопившись за яку країна змогли витягнути цілий ланцюг економічних та соціальних проблем.

Накопичувальні пенсійні кошти дали можливість створити стабільних інституціональних інвесторів для польського фондового ринку. Відповідно Варшавська фондова біржа стала найбільш привабливим майданчиком для інвесторів та емітентів у Центральній та Східній Європі.

У емітентів з’явилась економічна потреба бути більш прозорими та більш передбачуваними для інвесторів і відповідно більш капіталізованими, з більшими прибутками та більшими податками до бюджету.

Запрацювало чарівне коло: інвестиції – капіталізація – податки – витрати на інфраструктуру – більші інвестиції…

image

Запуск накопичувальної пенсійної системи дозволить в досить короткий період часу (2-3 роки) створити прорив в діяльності фондового ринку та корпоративного сектора економіки.

Кардинально зміниться корпоративна культура емітентів та їх транспарентність. На порядок збільшиться капіталізація фондового ринку та в рази обсяг ВВП, за рахунок детінізації економіки. Нарешті ми перестанемо бути найбіднішою країною Європи відповідно до міжнародної статистики.

На середню мету (5-8 років) внутрішні пенсійні накопичення дозволять зламати вкрай небезпечну тенденцію деградації економічної та соціальної інфраструктури.

«Пенсійні» інвестиції виступатимуть каталізатором особливо наглядних змін в комунальному секторі, які ми відчуємо у зростанні якості життя в першу чергу у великих мегаполісах.

І, нарешті, впровадження повномасштабної пенсійної реформи створює довгостроковий тренд відтворення взаємної довіри в суспільстві, тренд творення успішної країни, якого нам так не вистачає останні роки.

Без сумніву, в країні, де бізнес дешевше відібрати, ніж купити, де ніхто не може себе відчувати захищеним від свавілля чиновницького апарату та правоохоронних органів, не просто говорити про соціально-економічні проекти з горизонтом у декілька десятиріч. Але треба починати виводити країну зі ступору, і саме масштабні проекти, що охоплять інтереси всіх наших співгромадян, здатні нарешті зрушити з місця системні реформи.

Для запуску накопичувальної пенсійної системи не потрібні значні кошти. Потрібне комплексне розуміння масштабу задач, які вона дозволить вирішити на коротку, середню та довшу мету. І звичайно, політична воля до їхньої реалізації.

Рубрики: Блоги | 1 Комментар » |

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXIX про філософію розбитого корита.

03.06.2011 от

Заміський будинок професорки Яги.

            Кава-брейк. Учасники семінару фланірують терасою під акомпанемент струнного квартету цвіркунів, що сидять на блюді в центрі столу, і обговорюють почуте. Льоня Голубко, перетворений відьмаками на гномика, звертає увагу на літню жінку з коритом у руках.

         Льоня (до жінки з коритом).  Я так розумію, ми колеги по нещастю?       

         Жінка з коритом (сумно зітхає). Схоже на те. Так поробили, що чим би в житті не займалася, а все закінчується оцим розбитим коритом…

         Професорка Яга (перериває всіх дзвіночком). Шановні слухачі, запрошую вас до своїх місць.

         Гості розсаджуються, стає тихо, гасне світло, включається проектор, на екрані з’являється ілюстративний матеріал.

         Професорка Яга. Отже, шановні, ви зацікавилися інвестиційними фондами й вирішили проінвестувати в них гроші. Що ви робите перш за все? Збираєте інформацію про компанії з управління активами та публічні фонди під їхнім управлінням. Де взяти інформацію? Google та Yandex задовольнять ваші запити. 

         Один із гостей. Пані професорко, цих фондів так багато… (гості починають гомоніти).

         Професорка Яга. Тихо! Тихо! Я вже наперед знаю, що ви почнете запитувати, за яким принципом обирати собі ті чи інші фонди. Майте трохи терпіння! Класифікацію фондів зараз детально висвітлить мій аспірант.

         Аспірант (доки професорка розкурює люльку, жвавенько заступає її місце). Подивіться на екран. Корпоративні фонди! Корпоративний фонд є…   Яга з люлькою виходить із кімнати, сідає на ослінчику біля вікна. За нею тихенько виходить Жінка з коритом.

         Жінка з коритом. Пані Яго, маю до вас питання. Прошу, усього кілька хвилин.

         Професорка Яга. Хоч я і не Золота Рибка, але слухаю…

         Жінка з коритом. Мій статус зараз дещо принижений…але я збираюсь реабілітуватися. Знаєте, як важко – то ти майже володарка морська, а то з майна — одне корито! Докладаю зусиль, досягаю висот, а залишаюсь, в результаті, ні з чим! Наприклад, міняю КУА – і той же фінал…

         Професорка Яга. Нічого дивного. Циклічний характер криз багатьох інвесторів регулярно відправляє на дно…

         Жінка з коритом. Вибираю, як за підручником, найбільш успішні фонди за останні роки, і знову падіння ринку, знову суттєві втрати. В моїх невдачах знову винний недолугий менеджмент управляючих компаній.

         Професорка Яга (розлючено). Та почуйте мене нарешті! Кризи мають циклічний характер! Є золоте правило інвестування — все в результаті вертається до своїх середніх показників. Найкращі КУА в довгостроковій перспективі таки здатні піднятися вище за індекси. А тому не поспішайте закривати свій рахунок після того, як доходність падає нижче за уявний еталон… Інакше на вас може чекати подвійна помилка: ви вже пережили біль падіння, а тут ще й збираєтеся взагалі піти геть, позбавивши себе радісного тремтіння від неминучого відновлення позицій… Навіщо тягнути за собою своє роздовбане корито все життя? 

         Філя. Вибачте, випадково підслухав… Я б додав: якщо ваша КУА в минулому демонструвала яскраві результати, а потім стикнулася з труднощами… просто почекайте! Я давно живу і знаю, що практично в усіх видатних інвесторів були періоди спадів на тлі непересічних підйомів. І ті з клієнтів, які закривали свої рахунки в періоди таких спадів, на жаль, були наочними прикладами вартісних помилок. Інвестування – жорстка справа (летить з кімнати).

Жінка з коритом (неуважно слухає). Так-то воно так, але раптом всі мої невдачі трапляються через тих недолугих розпорядників моїми капіталами?  Чому я мушу для ефективного інвестування користуватися їхніми послугами? Це при тому, що сама маю дві вищі освіти, стажувалася в міжнародних університетах…

         Професорка Яга. Вища освіта не завжди дає вище розуміння… Ви відчуваєте в собі сили самотужки опрацьовувати щодня близько двадцяти п’яти солідних джерел інформації?…

         Жінка з коритом. Ну…

         Професорка Яга. Основні можу перерахувати. «Контракти», «Інвестгазета», «Бізнес», Дело.ua, Економические Известия, Finance.ua, Invesfunds.ua… це вітчизняні… але українські тренди неможливо аналізувати у відриві від світових тенденцій… тому додайте сюди колонки провідних аналітиків Financial Times, Wall Street Journal, The Economist І не забудьте обов’язково передплатити Bloomberg!…

         Жінка з коритом. Я вже трохи підзабула англійську…

         Професорка Яга (наче не чує). У вас це займе не так і багато – лише якихось годин п’ятнадцять на день…

         Жінка з коритом. П’ятнадцять годин???

         Професорка Яга. Не засмучуйтесь. П’ятнадцять годин почитаєте, пара годин на аналітичну діяльність, потім з годинку телефонні розмови, адже люди з реального бізнесу – це найкращі джерела інформації. А! Зовсім забула! Слід перечитувати електронну пошту. І відповідати на листи. Якщо не відповідати, незабаром вам перестануть писати. З листів подекуди багато чого цікавого можна виудити!!!

         Жінка з коритом. Та я ледь позбулася нав’язливої ідеї відповідати на всі листи – рік до психоаналітика ходила…

         Професорка Яга. Ні-ні! Ні в якому разі!!! Комунікація робить гроші!

         Жінка з коритом. Так що мені весь інтернетно-газетно-журнальний мотлох читати від палітурки до палітурки?

         Професорка Яга. Я б радила перечитувати лише тих економістів, які пишуть про майбутнє, прогнозистів. Ті, які лише посилаються на події минулого та будують екстраполяції на найближчі періоди, — таких багато. І Financial Times,  і Wall Street Journal подібним грішать. Треба ретельно вибирати фоліанти…

         Жінка з коритом. О Боже! А де ж час взяти на старого, дітей, відпочинок?

         Професорка Яга. А хто вам сказав, що інвестиційна діяльність не потребує витрат? Або витрачаєтеся на компанію з управління активами зі штатом фахівців-аналітиків-професіоналів, або приносите в жертву свій час… своє життя заради добробуту та процвітання (хитро посміхається в люльку).

         Яга виходить, залишаючи Жінку біля корита на самоті у роздумах.

        

                           (Продовження в наступному пості)

 

Рубрики: Блоги | 18 комментариев » |

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXVІII про те, що корисно послухати між брейками з кавою

28.04.2011 от

 Заміський будинок професорки Яги.

         Льоня Голубко, перетворений відьмаками на гномика, сидить біля Філі. Навколо повно поважних гостей, які прийшли на семінар Яги з питань оптимізації інвестицій. Перерва, всі п’ють каву, спілкуються.

            Льоня (до Філі). Вона збирається щось зі мною робити, чи я так і буду у вас під ногами вештатися?

            Філя. Ти ж чув: зробить, коли опануєш науку інвестування. А поки який сенс? Знову втрапиш у якусь халепу і зв’яжешся з шахраями. Таким, як ти, зарано мати мільйони.

            Льоня. Діти всіляких рокфеллерів мають мільйони від народження.

            Філя. В деяких відомих в світі університетах читається курс лекцій «Як зберегти та примножити успадкований капітал». Досить популярний курс, між іншим. Знання з економіки та фінансів не даються від народження разом з мільйонами…

            Льоня. Я сам заробив свій мільйон!

            Філя. Не скажу, що заробити мільйон може кожен дурень… але примножити та зберегти мільйон – набагато складніше…

         Яга енергійно дзвонить у маленький срібний дзвіночок. Гості займають свої місця, стає тихо.

            Яга. Тут мене питаннями засипали під час кави-брейку. Терпіння, панове, терпіння! В другій частині моєї лекції мова як раз і піде про інститути спільного інвестування, що створюються професійними учасниками фондового ринку — компаніями з управління активами, які скорочено називають КУА. Так ось, саме КУА створюють інвестиційні фонди та залучають до них гроші широкого кола інвесторів, які не мають намірів самотужки плавати повз небезпечні рифи фондових морів. Зараз мій помічник зробить для всіх нас невеличкий екскурс в історію цього питання.

            Студент-помічник (виводить слайд на екран і читає те, що на ньому написано, вголос).  Перший інвестиційний фонд у світі створили в 1822 року в Бельгії, пізніше, 1849-го фонди з’являються у Швейцарії, 1924-го в США. Проте, масової популярності вони набувають лише після Другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Наприклад, у США сьогодні налічується близько 10 тисяч інвестиційних фондів, а їхні загальні активи складають 7 трильйонів доларів. Більше половини американських громадян є вкладниками того або іншого фонду… В Україні розвиток індустрії спільного інвестування розпочався з моменту ухвалення у 2001 році Закону «Про інститути спільного інвестування.

            Яга. Дякую, досить. Тепер запитання. Чому склалася саме така міжнародна практика виходу масового інвестора на фондовий ринок? Адже КУА, по суті, є посередниками в цьому процесі, а посередники, як відомо, ніколи не роблять свою справу задарма. Тож, для чого платите більше? А для того, що управління здійснюють атестовані, кваліфіковані спеціалісти з багаторічним досвідом роботи у галузі інвестування. Саме тому інвестору не обов’язково отримувати спеціальну економічну освіту і мати необхідний час, аби спостерігати за світовими та локальними тенденціями на фондових ринках. Звісно, до вибору КУА потрібно підходити відповідально (коситься в бік Льоні-гномика), бо й на шахраїв недовго нарватися…

            Питання із залу. Чи існує якась система нагляду за діяльністю КУА?

            Яга. Існує, і жорстка. Тим не менш, первинний контроль кожен може зробити сам. Нормальна КУА ніколи не прагнутиме обдурити інвесторів. Її задача створити з ними справжні партнерські відносини, організовувати свою роботу з максимальним рівнем прозорості. Навіть у такої високотехнологічної системи, як банківська, ми не побачимо відповідного рівня звітності перед вкладниками. В сфері спільного інвестування все має бути  надпрозоро. Це не означає, що конфіденційну інформацію про ваші особисті прибутки стануть розклеювати на кожному стовпі. Це означає, що більшість дій в роботі КУА будуть зрозумілими для вас та передбачуваними. Адже КУА працює з вашими грошима! Не варто забувати й про контрольні функції державних установ. Відкриті фонди, наприклад, щоденно оприлюднюють інформацію про вартість своїх чистих активів та надають Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку офіційну звітність по вартості цінних паперів та складу портфеля фонду…

            Питання із залу. А на що конкретно треба звертати увагу, коли обираєш собі КУА?

            Яга. В час інформаційних технологій знайти дані про діяльність будь-якої КУА неважко. Важливо просіяти отриману інформацію та виділити суттєві аспекти. Які? Я б зосередила увагу на наступному: рейтинг надійності компанії; як довго вона працює в індустрії інвестування; розмір її власного капіталу та активів під управлінням; успішність її фондів за якомога довший період часу.   

         Льоня (як і належить гномику, пищить). Інвестиції завжди були і будуть підвладні ризикам! Співпраця з КУА убезпечує від них?

            Яга. Однозначно – ні. Таке вам пообіцяють тільки в недобросовісній КУА. Разом з тим, є різноманітні професійні підходи до оптимізації рівня ризиків через диверсифікацію портфеля фонду. Тобто… прошу слайд… через формування інвестиційного портфеля з широкого спектра цінних паперів таким чином, щоб зниження вартості одних цінних паперів компенсувалося зростанням вартості інших. КУА інвестує, як тут вже говорилося, в різні фінансові інструменти — акції, облігації, депозитні сертифікати, банківські метали. Так вона реалізує одну з добре відомих аксіом інвестування: яйця розкладаються по різних кошиках.

            Льоня. І багато цим КУА потрібно грошиків за їхні послуги?

            Яга. О, людська жадібність! До яких тільки наслідків не призводить вона (хитає головою і з жалем дивиться на Льоню-гномика). Інвестиційні фонди можна порівняти з оптовими покупцями, які купують товари та послуги за більш низькими цінами. Зниження операційних витрат позитивно впливає на загальний інвестиційний результат фонду, а отже, і на кінцевий результат кожного інвестора. До того ж, у межах фонду при спільному інвестуванні доходи інвестора не оподатковуються до моменту отримання виплат. У самому ж фонді проміжні доходи реінвестуються без сплати податків, оскільки фонд податок на прибуток не сплачує. Увесь отриманий за рахунок грошей інвесторів прибуток є прибутком інвесторів, за виключенням витрат на управління. Інша справа — при самостійному інвестуванні. Тут кожна операція з продажу акцій чи облігацій, з отримання  дивідендів або процентів підлягає оподаткуванню… Ну що – кава-брейк!

            Вигук із залу. Пані Яго! Пані Яго! Давайте пропустимо цю каву! Розкажіть краще, як обирати фонд!

            Яга. Я стомилася, і люлька моя погасла. Приходив тут якось до мене один горе-інвестор… знаєте його… актор Бенціон Миска. Те ж саме питав. Я йому довго товкла… А він усе з точністю до навпаки зробив… Добре, пройдемося ще ретельніше по пунктах… Обираючи фонд, слід враховувати низку параметрів: перший — сума інвестування, тобто ваші умовно вільні кошти («умовно» і «вільні» в тому сенсі, що ви самі їх звільнили з тенетів галопуючого споживання); друге — інвестиційний горизонт – тобто час, на який ви згодні віддати свої гроші працювати…

            Філя (не втримавшись). Необхідно врахувати співвідношення прийнятного ризику до очікуваної доходності!!!

            Яга. Тсс! А вас я попрошу залишитися! Ще рано відкривати ворота до саду, де ростуть Дерева Бажань.

         До кімнати заносять киплячий грог і канапки з мухоморами. Гості розбирають страви, розходяться по будинку, обговорюють почуте.

 

         (Продовження в наступному пості)

 

Рубрики: Блоги | 4 комментария » |

КУДИ ІНВЕСТУВАТИ МІЛЬЙОН. Частина XXVІI про те, як важко бути маленьким

01.04.2011 от

Офіс фінансової компанії.

Льоня мне в руках рекламний буклетик, проходить в кабінет менеджера з продажів.

Льоня. Доброго дня…ось тут в метро роздавали реклямку

Менеджер. Вічні цінності не рекламуються. Про них лише слід інколи нагадувати.

Льоня. Ви тут рекламуєте…себто нагадуєте, що берете кошти під управління і обіцяєте фіксований прибуток на рівні сорока відсотків (помічає на лацкані піджака менеджера масивну бляху у вигляді пентаграми). Це правда?

Менеджер (радо посміхаючись). Авжеж, авжеж! Мінімум сорок відсотків! Усе прораховано нашими аналітиками. Вкладаєте в наш фонд сьогодні – через рік отримуєте. Жоден банк не здатен на такі щедроти.

Льоня (згадуючи науку Філі). Але ви, як інвестиційна компанія, не маєте права обіцяти ніякі фіксовані відсотки! Це ж заборонено…

Менеджер. Комусь, може, і заборонено. А за нами такі люди стоять, що нам можна.

Льоня (розглядає дипломи, розвішені на стінах). А ліцензія на здійснення інвестиційної діяльності у вас є?

Менеджер. Ти що – з Держфінпослуг? Якщо щось не подобається – ми тебе не кликали. Прийшов нам економічну теорію читати?! Так іще ліцензію хочеш! Ходить тут усяка дрібнота та вчить (змінюється в обличчі).

Раптово у Льоні паморочиться в голові, і він стає крихітним, як гномік. Льоня в паніці вивертається з-під підборів відьмака-менеджера і з криком «Фі-і-і-ля!!!» біжить додому.

Квартира Льоні Голубка.

Льоня сидить у вигляді гноміка, поруч замислений Філя.

Льоня. Може, не треба було так відверто демонструвати свою обізнаність в інвестиційній проблематиці?..

Філя. Якби ти справді був обізнаним, то на таку рекламу навіть вухом не повів би. Це ж шахрайство чистої води! Не треба було лізти у відьмацький офіс. Відьмаки зрозуміли, що ти їх розкрив і зможеш знову зірвати плани по залученню клієнтів, яких потім кинуть. Ех… боюсь, я не зможу тебе розчаклувати.

Льоня (розпачливо). А хто зможе?

Філя. Думаю, слід звернутися до професорки Яги. Тим більше, вона давно запрошувала тебе на свій семінар про інститути спільного інвестування.

Льоня. Мені зараз не до інвестицій… Телефонуй Язі!

Заміський будинок на курячих ніжках.

Яга виходить в сукні від Gucci і люлькою в зубах. Всередині її будинку на диванах сидять ошатні гості. Один із студентів Яги готує РРТ-презентацію, налаштовує проектор.

Яга. Постраждалого з собою взяв?

Філя (вказує на Льоню, який сидить на плечі). Зі мною.

Яга (проходячи до гостей). Справа складна. Чаклунство сильне. Щоб розчаклуватися, він має пройти всі премудрості інвестиційної науки. Сьогодні почнемо з теоретичної частини, потім я влаштую йому практичні випробовування на Дереві Бажань… (Льоня закриває маленькими ручками очі і плаче).

Льоня. Ну за що вони так познущалася наді мною?

Яга. Відьмацьке коло звужується. Ці злидні сподіваються, що ти приповзеш до них і проситимеш повернути тебе в нормальний вигляд. За це вони вимагатимуть «проінвестувати» твій мільйон. Ми мусимо переграти їх. Я навчу тебе інвестиційної науки, ти нарешті інвестуєш свій мільйон, і чари розвіються. Після цього ти станеш для відьмаків нецікавим, а твій мільйон – недосяжним. Докладу максимум зусиль! У мене з Великим Магістром та його кодлом свої рахунки. Це вони перетворили мене на Бабу Ягу. А знаєте, якою красунею я була!?..

Філя саджає на диван Льоню-гноміка. Той уважно роздивляється малюнки, що виникають на екрані. Яга входить в образ лектора-віщуна.

Яга. Отже, шановні, що таке гра на фондовому ринку – забаганка чи необхідність? Наше життя побудоване так, що чим більше ми маємо, тим більшого хочемо. А тому нам весь час чогось не вистачає. Для того, щоб кожного разу придбавати те, що нам не вистачає, необхідно заощаджувати і примножувати. Дивіться на малюнок.

333Наші бажання: автомобіль, квартира, оплата навчання дитини, безбідна старість. Де взяти? На фондовому ринку? Але фондовий ринок – не поле чудес з країни дурнів. Це місце, де дурням не місце. Фондовий ринок розкриває можливості тільки розумним (затягується димом із люльки). Вік людини можна розділити на три періоди. Протягом першого ми вчимося та залежимо, переважною мірою, від батьків. Тоді грошей ми не заробляємо. Другий період – активний. На нього припадає працездатний вік і більшість наших накопичень. Протягом третього періоду ми знову не можемо працювати на повну, а тому проїдаємо накопичення, зроблені протягом періоду другого. Тобто в першому ми ще не можемо, а в третьому – вже не можемо. А тому другий період слід використовувати максимально.

Один із присутніх. Пані Яго, а ви дасте сьогодні рекомендації щодо банківських накопичень? Банки-установи? Чи банки-ємності?

Яга. Майте терпіння. І те, й інше – банки та склянки — є досить традиційними для наших людей. Але я вважаю, хоч і не зовсім байдуже, що ви оберете: склянку чи банк. Інфляція в Україні має сумну динаміку. Вона щоденно поїдає пасивні заощадження громадян. Дивіться на наступний слайд.

123 Яга. Для того, щоб зупинити знецінення коштів, деякі громадяни конвертують свої заощадження у долари, сподіваючись на їх стабільність. Проте і долар підвладний інфляції та курсовим коливанням. Тому я пропоную інший спосіб заощадження та примноження капіталів: інвестування в цінні папери. До цієї мети є два шляхи – самостійне інвестування та спільне інвестування. При самостійному інвестуванні коштів у цінні папери необхідно володіти значним обсягом інформації та вміти аналізувати макроекономічні дані, фінансові показники компаній-емітентів, проводити технічний аналіз тощо. Більшість людей не мають на це достатньо часу, технічних можливостей і професійних знань. Не забуваймо, що інвестування на фондовому ринку є вкрай ризикованим!.. Але щоб зробити процес доступнішим і дешевшим, компанії з управління активами пропонують громадянам вкладати гроші в інвестиційні фонди, активами яких вони управляють. Спільне інвестування у фонди – це перевірений світовою практикою спосіб для дрібних інвесторів отримати ті ж переваги, які мають великі інституціональні інвестори — банки, страхові компанії, пенсійні фонди… Про особливості спільного інвестування я розповім після невеличкого кави-брейку.

Студент гасить проектор. Гості гомонять і йдуть до столічка з кавою.

(Продовження в наступному пості)

Рубрики: Блоги | 1 Комментар » |

« Раніше Пізніше »